Справа «С.С. проти Словенії» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

9 Листопада 2018
|
774
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 362 (2018)
10.10.2018

С.С. проти Словенії (№ 40938/16)

Заявник, пані СС, є громадянкою Словенії, яка народилася у 1979 році. Вона страждала від параноїдальної шизофренії. Справа стосувалася позбавлення її батьківських прав та передачі на усиновлення її четвертої дитини.

Усі, окрім однієї з її чотирьох дітей, перебувають у прийомній сім’ї або усиновлені. Третя дитина мешкає з батьком у Франції.

Вона народила свою четверту дитину, Е., у 2010 році в Словенії. Соціальні працівники, яким була відома її історія, відвідали її в лікарні відразу після народження. Під час перебування з матір’ю протягом наступних декількох тижнів дитина був забезпечена різними соціальними послугами. Проте через місяць після народження заявник залишила Е. з бабусею і поїхала у Францію. Ні бабуся, ні батько не бажали піклуватися про цю дитину і органи влади вважали, що від неї відмовилися. Її розмістили в прийомній сім’ї та в кінцевому підсумку усиновили в 2016 році.

Дозвіл на усиновлення був наданий після судового провадження, відкритого органами соціального забезпечення, які виявили, що в найкращих інтересах Є. було позбавлення заявника батьківських прав. Справа була розглянута на трьох рівнях юрисдикції, а заявник була повністю залучена та отримувала допомогу адвоката. Суди засновували своє рішення, зокрема, на звіті психолога, який дійшов висновку, що, незважаючи на лікування її психологічних захворювань в заявника не існувало реалістичної можливості доглядати за її дочкою. Її розуміння потреб дитини було обмеженим та не існувало емоційного зв’язку між матір’ю та дитиною.

В той час як розслідування все ще тривали, органи соціального забезпечення організували моніторинг контактів. Проте, після усиновлення суди в кінцевому підсумку відхилили заяву заявника щодо контакту з Є. в 2017 році виявивши, що контакт був травматичним для дитини з огляду на відсутність емпатії в заявника та негативного ставлення до прийомних батьків. Це рішення було засноване на думці призначеного судом експерта та соціального працівника, який здійснював нагляд за контактами.

Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) заявник скаржилася на те, що позбавлення її батьківських прав було крайнім засобом, оскільки його наслідком стало повне розірвання її зв’язків з дочкою.

Відсутність порушення статті 8.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту