Справа «S.A. проти Нідерландів»

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

5 Серпня 2020
|
297
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 153, (2020)
02.06.2020

S.A. проти Нідерландів (№ 49773/15)

Заявник, пан S.A., стверджує, що він є громадянином Судану, який народився в 1993 році. Зараз він проживає в м. Утрехт.

Справа стосувалася скарги заявника на його можливу висилку в Судан.

Заявник в’їхав в Нідерланди в травні 2010 року, а органи влади відхилили дві послідовні заяви про надання притулку в 2011 та 2014 роках. Під час допиту він стверджував, що у випадку повернення в Судан йому б загрожувало сприйняття його як опонента режиму, оскільки він належав до танджурців, неарабської етнічної групи, пов’язаної з групами повстанців Дарфурі. Органи влади не вважали, що він був виключно громадянином Судану, оскільки він в’їхав в країну за справжнім паспортом Республіки Чад.

Коли 9 жовтня 2015 року заявника повідомили, що його висилка була запланована на наступний день, він подав заперечення до заступника Міністра з питань безпеки та правосуддя. Оскільки цей захід не мав автоматичної призупиняючої дії, він вимагав від обласного суду тимчасового заходу. Цей запит був відхилений, суддя вважав, що не було необхідно оцінювати, чи заявник зіткнеться з ризиком нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження в Судані, оскільки його особа та національність не були розголошені.

Його висилка була призупинена того ж дня і до наступного повідомлення на підставі тимчасового заходу, вказаного Європейським судом з прав людини відповідно до правила 39 Регламенту Суду, для очікування розгляду ним справи заявника.

Заявник подав третю заяву про надання притулку. Його знову допитали та були зроблені коментарі про намір заступника Міністра відхилити його запит про надання притулку. Оцінювання справи заступником Міністра згодом було розглянуте регіональним судом м. Гаага в апеляційному провадженні, яке включало дебати сторін, а також Відділом адміністративної юрисдикції Державної ради, який прийняв остаточне рішення у справі в вересні 2018 року. Третя заява про надання притулку була відхилена, суди, по суті, підтверджували свої попередні висновки про відсутність достовірності заяв заявника, зокрема, стосовно країни його походження.

Покладаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) та статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) заявник скаржився на те, що у випадку його висилки в Судан він зіткнеться з ризиком примусового притягнення до військової служби та переслідуванням тому, що він належав до неарабської етнічної групи з Дарфуру, і, як правило, у зв’язку з гуманітарною ситуацією в Судані внаслідок конфлікту в Дарфурі.

Відсутність порушення статті 3 – у випадку висилки заявника в Судан

Відсутність порушення статті 13 разом із статтею 3

Тимчасовий захід (правило 39 Регламенту Суду) – не висилати заявника – чинний до того часу, доки рішення суду не стане остаточним або до подальшого повідомлення.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту