Справа «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

26 Червня 2018
|
882
|

Справа стосувалися затримання заявників, які є активістами громадянського суспільства за звинуваченнями у отриманні та постачанні коктейлів Молотова.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 205 (2018)
06.07.2018

Рашад  Хасанов та інші проти Азербайджану (заяви № 48653/13, 52464/13, 65597/13 та 70019/13)

Арешт та затримання правозахисників за звинуваченнями в застосуванні коктейлю Молотова порушувало їх права

Справа Рашад  Хасанов та інші проти Азербайджану (заяви № 48653/13, 52464/13, 65597/13 та 70019/13) стосувалася затримання заявників, які є активістами громадянського суспільства за звинуваченнями у отриманні та постачанні коктейлів Молотова.

У сьогоднішньому рішенні Палати у справі Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 5§1 (право на свободу та безпеку) Європейської Конвенції з прав людини.

Суд встановив, зокрема, що обвинувачення проти заявників, які є членами неурядової організації під назвою NIDA, були  непослідовними і нечіткими, а також не було надано жодних доказів для підтвердження звинувачення слідчих і прокуратури. Суд визнав, що заявників утримували під вартою без обґрунтованої підозри, що вони скоїли злочин.

Суд також одноголосно встановив порушення статті 18 (застереження щодо використання обмеження прав) виявивши, що дії проти заявників відбулися тому, що вони були членами NIDA, яка була частиною більш широкої кампанії громадянського суспільства в Азербайджані.

Суд присудив кожному заявникові 20 000 євро відшкодування моральної шкоди.

Основні факти

Заявники, Рашад Зейналабдін огли Хасанов, Заур Араз огли Гурбанлі, Узеір Махаммад огли Мамедлі і Рашадат Фікрат огли Ахундов Ахундов , є громадянами Азербайджану, які народилися в 1982, 1987, 1987 і 1984 роках, відповідно, і мешкають у м. Ленкорань, Хирдалан, Барда та Баку (Азербайджан).

У 2013 році NIDA провела мирні протести про смерть солдатів у небойових ситуаціях. До одного з протестів, призначених на 10 березня 2013 року, три члени NIDA, S.N., B.G. та M.A. були заарештовані Міністерством з національної безпеки за звинуваченнями у володінні наркотиками та коктейлями Молотова. Органи влади також звинуватили цих трьох осіб в плануванні підбурювання до насильство та громадянських заворушень.

Чотири заявника згодом були затримані в різні дати в березні та квітні. В звинуваченнях, які були сформульовані однаково для кожної особи, стверджувалося, що вони незаконно отримали 22 коктейлі Молотова та поставляли  їх членам NIDA, які були арештовані раніше.

Суд, який повернув заявників під варту, також використовував ідентичне формулювання для своїх рішень. Вони безуспішно подали апеляції проти рішень про повернення під варту та наступних рішень про продовження їх тримання під вартою. Вони заперечували всі звинувачення стверджуючи, що вони були політично мотивовані.

Вони також скаржилися на те, що проти них не було жодних доказів.

Скарги, процедура і склад Суду

Посилаючись на статтю 5 §§ 1 (c) та 3 (право на свободу та безпеку / право на судовий  розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження) заявники скаржились на відсутність обґрунтованої підозри, що вони скоїли будь-який злочин, а також на те, що суди не забезпечили належні підстави для їх тривалого утримання під вартою.

Вони також подали скаргу відповідно до статті 18 (застереження щодо використання обмежень прав) стверджуючи, що метою їх арешту та утримання під вартою було покарання за їх політичну та соціальну активність.

Перша заява була подана до Європейського суду з прав людини 12 липня 2013 року та інші приєдналися до неї пізніше того ж року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів у наступному складі:

Ангеліка Нуссбергер (Німеччина), Голова,

Андре Потоцький (Франція),

Йонко Грозев (Болгарія),

Мартінш Міц (Латвія),

Габріель Кучко-Штадлмайер (Австрія),

Летіф Хусейнова (Азербайджан),

Ладо Чентурія (Грузія),

а також Мілан Блашко , заступник Секретаря секції.

Рішення Суду

Стаття 5 § 1

Спочатку Суд зазначив, що у справі органів влади проти заявників існували невідповідності. Звинувачення, які були сформульовані однаково для кожної особи, обвинувачували їх в отриманні 22 пляшок з коктейлями Молотова та зберігання їх у квартирах S.N. та B.G. Проте органи влади раніше вказували, що S.N. та B.G. самостійно приготували коктейлі Молотова.

Крім того, органи розслідування не вказали докладно, звідки заявники отримали матеріали для легкозаймистих пристроїв, які самі по собі не підпадають під дію статті Кримінального кодексу, відповідно до якої проти них було висунуте обвинувачення, яке стосується вибухових речовин Звинувачення не були змінені навіть тоді, коли в звіті експертів було виявлено, що лише два з коктейлів Молотова могли розглядатися як вибухові пристрої.

Суд також встановив, що у справі держави стосовно заявників існували великі прогалини: органи прокуратури не продемонстрували існування будь-яких доказів або інформації, які пов’язують заявників з коктейлями Молотова, або стосовно того, як прокурори дійшли висновку, що заявники отримали ці предмети, а потім організували їх зберігання у квартирах.

Крім того, органи влади не надавали жодних доказів, навіть під час подання звинувачень проти заявників або під час подання запиту про повернення їх під варту. Суди не розглянули ретельно запити прокуратури про взяття під варту, як це вони повинні були робити відповідно до Кримінально-процесуального кодексу.

Взагалі Суд встановив, що матеріал, на який посилалися національні органи влади, не відповідав мінімальному стандарту Конвенції надання обґрунтованої підозри на виправдання арешту особи та її утримання під вартою, і тому права заявників були порушені.

Стаття 18

Суд зазначив, що він повинен був з’ясувати, чи обмеженням права заявників відповідно до Статті 5 керував непередбачуваний мотив. З огляду на відсутність обґрунтованої підозри заявників та контекстного підґрунтя справи Суд виявив, що існував доказ такого мотиву.

Суд засновував свій висновок на тому, що з самого початку органи влади були націлені на NIDA і пов’язали початковий арешт S.N., B.G. та M.N. з діяльністю групи. Суд також надав значення тому факту, що органи влади посилалися на діяльність NIDA  яка на незаконну діяльність без будь-яких причин або доказів лише за декілька днів до того, як заявники були заарештовані.

Суд відхилив доказ Уряду стосовно того, що обвинувачення не було політично мотивованим, оскільки заявники були лідерами опозиції. Вони були членами однієї з найбільш активних молодіжних організацій в країні, яка організовувала протести, і їх арешт відбувся незабаром після серії демонстрацій.

З огляду на факти та обставини справи, в тому числі звіти міжнародних організацій з прав людини

про придушення протестів громадянського суспільства в Азербайджані Суд встановив, що метою арешту і утримання заявників під вартою було примушування мовчати і покарання їх за активну участь у NIDA.

Оскільки заявники не знаходилися під вартою з метою, охопленою Конвенцією стаття 18 разом зі статтею 5 були порушені.

Справедлива сатисфакція (стаття 41)

Суд постановив, що Азербайджан повинен сплатити кожному заявникові 20 000 євро (EUR) у зв’язку з відшкодуванням моральної шкоди. Стосовно видатків та витрат, Суд наказав державі виплатити 5000 євро спільно першому і третьому заявниками; 3 000 євро другому заявникові; і 3000 євро четвертому заявникові.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту