Справа «Попов та інші проти Росії» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

10 Грудня 2018
|
4 233
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 406 (2018)
27.11.2018

Попов та інші проти Росії (№ 44560/11)

Заявниками є чотири сім’ї, у тому числі 12 громадян Росії та один громадянин України, які народилися між 1969 і 2009 роками і мешкають в Москві.

Справа стосувалася рішень національних судів про виселення жінок-заявників із приміщень, які вони розділяли в державному гуртожитку з чоловіками-заявниками, які були їх чоловіками та їх дітьми.

Чоловіки-заявники були працівниками Служби безпеки Міністерства фінансів у 1990-х роках та були забезпечені житлом їх роботодавцем у вигляді кімнат у гуртожитку в Москві.

Вони були зареєстровані як особи, які мешкають там на тимчасовій основі. Жінки чоловіків переїхали в кімнати після укладення шлюбів між 2002 і 2005 роками. У подружжя народилися діти протягом періоду з 2003 до 2009 року.

У 2007 році Федеральне казначейство, до якого перейшла будівля в 2001 році, розпочало судове провадження щодо виселення заявників-жінок з кімнат, які вони займали з їх сім’ями. У вересні того ж року Симонівський районний суд Москви видав наказ про їх виселення. Серед інших підстав він навів той факт, що метою розміщення було тимчасове володіння, жінки не мали офіційного дозволу жити там, а чоловіки не мали договорів оренди.

Наказ виселення не був виконаний, але у 2009 році казначейство відкрило нове провадження щодо виселення жінок. Жінки подали зустрічний позов про визнання їх права проживати в кімнатах. Місцеві органи влади втрутились за власною ініціативою для протистояння наказу про виселення. Суди знову видали наказ про їх виселення, який все ще не був виконаний. У 2011 році в окремому наборі проваджень суди визнали право чоловіків-заявників займати кімнати, але їм не були надані соціальне володіння на правах оренди.

Дорослі жінки-заявники скаржилися відповідно до статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя і житла) Європейської конвенції на передбачуване порушення права на повагу до житла. Всі заявники скаржились відповідно до того самого положення на порушення права на повагу до їх приватного і сімейного життя.

Порушення статті 8 (право на повагу до житла) – стосовно дорослих жінок-заявників.

Справедлива сатисфакція : 7500 євро кожній із чотирьох дорослих жінок-заявників відшкодування моральної шкоди і 1000 євро  дорослим жінкам-заявникам спільно відшкодування видатків і витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту