Справа «O.S.A. і інші проти Греції» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

3 Квітня 2019
|
368
|

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 103 (2019)
21.03.2019

Заявників тримали під вартою в центрі Vial на острові Хіос без можливості подати апеляцію проти рішення про їх висилку

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі O.S.A. і інші проти Греції (заява №. 39065/16) Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 5§4 (право на прийняття рішення без зволікань щодо законності затримання) Європейської конвенції з прав людини, а також відсутність порушення статті 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження).

Справа стосувалася умов тримання заявників під вартою у центрі Vial на острові Хіос, а також питання законності їх затримання, перегляду судами їх справи, та інформації, наданої ним.

Суд вважав, що, з огляду на обставини заявники не мали доступу до  засобів правового захисту, за допомогою яких було можливо оскаржити рішення про їх висилку та продовження їх тримання під вартою. Заявники були громадянами Афганістану, які розуміли лише мову фарсі, і вони не мали адвокатів для надання їм допомоги. Документи, видані їм органами влади, були написані грецькою мовою і в них не було уточнено, який адміністративний суд мав юрисдикцію.

Як і у справі J.R. та інші проти Греції (№ 22696/16), Суд постановив, що тримання заявників під вартою було законним і поріг серйозності для того, щоб охарактеризувати його як нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження, не був досягнутий.

Основні факти

Заявники, O.S.A., M.A.A., A.M. та A.A.S., є громадянами Афганістану, які народилися в 1967, 1990, 1982 і 1968 роках, відповідно.

21 березня 2016 року чотири заявники прибули на Хіос разом зі своїми сім’ями. Їх заарештували і розмістили в центрі Vial для прийому, ідентифікації та реєстрації мігрантів. Того ж дня начальник поліції о. Хіос видав наказ про взяття заявників під варту. 24 березня 2016 року він видав наказ про їх висилку та продовження терміну їх тримання під вартою для очікування висилки на максимальний термін до шести місяців.

Ці рішення, написані грецькою мовою, були вручені заявникам того ж дня.

4 квітня 2016 року заявники повідомили про свій намір подати заяву про надання притулку. 22 квітня та 7 травня 2016 року комісар поліції Північних Егейських островів вирішив відкласти висилку заявників до закінчення розгляду їх заяв про надання притулку. Заявникам були видані розписки, які діяли як тимчасові свідоцтва про реєстрацію, та наказ, який забороняв їм залишати острів Хіос, був скасований. Оскільки третій і четвертий заявники не повідомили компетентні органи влади дати, встановлені для реєстрації заяв про надання притулку, їх заяви були архівовані.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись на статтю 5 §4 (право на прийняття рішення без зволікань щодо законності затримання) заявники скаржилися на те, що вони не мали можливості отримати судове рішення щодо законності їх тримання під вартою. Відповідно до статті 5§2 (право на оперативне інформування про звинувачення) вони скаржилися на те, що вони не отримали жодної інформації про підстави для їх тримання під вартою. Посилаючись на статтю 5 § 1 ( право на свободу та безпеку) вони стверджували, що їх тримання під вартою було свавільним. Наприкінці, відповідно до статті 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) заявники скаржилися на умови тримання під вартою в центрі Vial.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 5 липня 2016 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Ksenija Turković (Хорватія), Голова,

Linos-Alexandre Sicilianos (Греція),

Krzysztof Wojtyczek (Польща),

Armen Harutyunyan (Вірменія),

Tim Eicke (Сполучене Королівство),

Jovan Ilievski (Північна Македонія),

Gilberto Felici (Сан Маріно),

а також Renata Degener, Заступник секретаря Секції.

Рішення Суду

Стаття 5§4 (право на прийняття рішення без зволікань щодо законності затримання)

Питання, яке повинен був вирішити Суд, полягало в тому, чи могли заявники безперешкодно подати апеляцію 24 березня 2016 року того дня, коли були прийняті рішення про їх висилку та продовження терміну їх тримання під вартою.

У зв’язку з цим Суд зазначив, що заявники, які були громадянами Афганістану, розуміли лише мову фарсі, і рішення, вручені їм, були написані грецькою мовою. Крім того, не було зрозуміло, що заявники, яким не була надана допомога адвоката в центрі Vial , мали достатні правові знання для розуміння інформаційної брошури, наданої їм, і яка посилалася взагалі на терміни “адміністративний суд” не уточнюючи, який саме. Фактично, на острові Хіос, на якому перебували заявники, не було адміністративного суду; найближчий суд знаходився на острові Лесбос. Наприкінці, заявників не представляв адвокат НУО, який був присутнім в цьому центрі. Уряд не надавав жодних подробиць процедури отримання юридичної допомоги, і, зокрема, не уточнив, чи кількість адвокатів та фондів, доступних для НУО, була достатньою для задоволення потреб усіх осіб, які знаходяться в центрі Vial, який у відповідний час розміщував понад тисячу осіб.

Навіть якщо припустити, що засоби правового захисту були ефективними, Суд не розумів, як заявники могли користуватися ними. Він вважав, що за обставин справи, засоби правового захисту, про які йде мова, не були доступні для заявників. Тому мало місце порушення статті 5 § 4.

Стаття 5 § 2 (право бути негайно поінформованим про звинувачення)

З огляду на його висновок щодо статті 5§4  Суд не вважає необхідним розглядати скарги з точки зору цього положення.

Стаття 5§1 (право на свободу та безпеку)

Суд зазначив, що він раніше розглядав законність тримання під вартою осіб, які шукають притулку, в центрі Vial у своєму рішенні у справі J.R. та інші проти Греції (№ 22696/16). У цій справі Суд встановив, що тримання заявників під вартою не було свавільним і його було неможливо вважати незаконним для цілей статті 5 §1 (f) Конвенції.

Суд зазначив, що заявники у цій справі знаходилися під вартою протягом одного місяця, з 21 березня до 21 квітня 2016 року, за тих самих обставин, що й заявники в справі J.R. та інші, а також те, що вони були звільнені не пізніше ніж через місяць після заяви про намір подати заяву про надання притулку.

Отже, скарга була явно необґрунтованою і повинна була бути відхилена.

Стаття 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження)

Суд зазначив, що  у справі J.R. та інші він розглядав умови тримання під вартою в центрі Vial і  встановив відсутність порушення статті 3 стосовно такого ж періоду тримання під вартою. Як і у справі J.R. та інші ця справа характеризувався коротким періодом, протягом якого заявників тримали під вартою. 21 березня 2016 року вони були розміщені в центрі Vial і з 21 квітня 2016 року вони мали можливість виходити вдень і повертатися вночі, оскільки центр став напіввідкритим об’єктом того дня.

Оскільки тримання заявників під вартою тривало тридцять днів, Суд вважав, що поріг серйозності для того, щоб його можливо було охарактеризувати як нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження, не був досягнутий.

Справедлива сатисфакція(стаття 41)

Суд постановив, що Греція повинна виплатити заявникам 650 євро (EUR) кожному, відшкодування моральної шкоди та 1000 євро спільно для відшкодування видатків та витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту