Справа «O.O. проти Росії» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

23 Травня 2019
|
245
|

З текстом документу мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 181 (2019)
21.05.2019

O.O. проти Росії (заява № 36321/16)

Заявник, пан О.О., є громадянином Узбекистану, який народився в 1989 році.

Справа стосувалася його депортації в Узбекистан з Росії незважаючи на тимчасовий захід Європейського суду з прав людини про призупинення його вислання.

Пан О.О. прибув в Росію в 2012 році. У 2014 році він був засуджений за участь у екстремістській організації, підробку документів та спробу незаконного перетину кордону. Він був переведений в виправну колонію для відбування покарання.

У 2016 році міграційні органи видали наказ про його депортацію. Він оскаржив це рішення в суді стверджуючи, що він був обвинувачений у релігійному екстремізмі в Узбекистані і тому належав до вразливої групи, яка знаходиться в ризику жорстокого поводження у випадку його повернення. Суди відхилили його докази постановивши, що будь-який ризик був заснований на припущенні.

Пан О.О. був звільнений 30 червня 2016 року і негайно заарештований з метою його депортації. Його адвокати зверталися до органів прокуратури та міграційних органів, а також до поліції для того, щоб повідомити їх про те, що Європейський суд з прав людини надав тимчасовий захід (відповідно до Правила 39 Регламенту Суду) за два дні до того, щоб призупинити його вислання під час провадження у справі. Проте, він прилетів в аеропорт Домодєдово і його депортували наступного дня в Узбекистан. Поліція стверджує, що вони прибули занадто пізно, щоб зняти пана О.О. з літака, який готувався до зльоту, в той час як органи прокуратури повідомили, що вони були проінформовані про тимчасовий захід лише після депортації.

Пан О.О. був негайно заарештований після прибуття в Узбекистан і зараз відбуває вирок до тюремного ув’язнення на сім років у виправній колонії. Він стверджує, що він зазнав поганого поводження під час розслідування в Узбекистані, а також те, що умови його тримання під вартою є нелюдськими, які викликають майже втрату зору і змушують його зробити спробу самогубства.

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції з прав людини пан О.О. скаржився на те, що органи влади Росії не розглядали його докази стосовно того, що він зіткнеться з реальним ризиком жорстокого поводження у випадку його депортації в Узбекистан.

Він також стверджував, що в його депортації не був врахований тимчасовий захід, вказаний Європейським судом, в порушення статті 34 (право на індивідуальне звернення) Європейської конвенції.

Порушення статті 3 – з огляду на те, що органи влади депортували пана О.О. в Узбекистан

Порушення статті 34

Тимчасовий захід (Правило 39 Регламенту Суду) – не депортувати пана О.О. – скасований

Справедлива сатисфакція: 20 000 євро (моральна шкода) та 5 000 євро (видатки та витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту