Справа «Ніхат Сойлю проти Туреччини» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

24 Грудня 2018
|
365
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 425 (2018)
11.12.2018

Ніхат Сойлю проти Туреччини (№ 48532/11) *

Заявник, Ніхат Сойлю, є громадянином Туреччини, який народився в 1953 році і мешкає в Стамбулі.

Справа стосувалася смерті сина заявника після нещасного випадку в школі.

22 червня 1999 року стовп, який не був надійно укріплений на землі, впав на сина пана Сойлю в його початковій школі. Дитина була доставлена в диспансер, в якому він перебував під спостереженням до того, як його відправили додому. Близько 10 години вечора помітивши, що дитина почувала себе недобре, пан Сойлю відвіз його в державну лікарню Ататюрк в м. Сіноп, в якій лікар звернувся за консультацією до хірурга загальної практики. Хірург оглянув пацієнта о 8:30  наступного ранку, діагностував перфорацію внутрішніх органів і призначив операцію. Він передав дитину в лікарню ССК у м. Сіноп. О 9.30 ранку дитину оглянули у відділенні невідкладної допомоги цієї лікарні та її перевели в лікарню ССК в м. Самсун. Звідти її перевели в Університетську лікарню Онодокуз Майі в м. Самсун, в якій він переніс невідкладну операцію о 4 годині вечора. Він помер наступного дня.

30 червня 1999 року пан Сойлю подав обвинувачення в скоєнні кримінального злочину вбивства по необережності проти лікаря диспансера, лікарів державної лікарні Ататюрк та лікаря лікарні ССК у м. Сіноп. 21 березня 2007 року Кримінальний суд вилучив цю справу зі свого реєстру справ на підставі того, що переслідування в судовому порядку було погашене давністю. Тим часом, 9 березня 2000 року, пан Соулю та його дружина подали позов про відшкодування збитків до районного суду м. Сіноп. Суд присудив їм 2 000 турецьких лір (TRY) у зв’язку з відшкодуванням моральної шкоди та штраф у розмірі 15 205 турецьких лір відшкодування матеріальної шкоди разом із відсотками за прострочений платіж. Касаційний суд скасував рішення суду на підставі того, що спор підпадав під юрисдикцію адміністративних судів. Дотримуючись рішення Касаційного суд районний суд відхилив позов заявника.

Заявник скаржився на неефективність національних засобів судового захисту та тривалість кримінального провадження і провадження про відшкодування збитків. Він чітко не покладався на жодне особливе положення Конвенції. Суд розглянув його скарги відповідно до статті 2 (право на життя – процесуальний аспект).

Порушення статті 2 (розслідування)

Справедлива сатисфакція : 10 000 євро (моральна шкода) та 3 000 євро (видатки та витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту