Справа «Мехді Танрикулу проти Туреччини»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

29 Січня 2021
|
725
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 019, (2021)
19. 01.2021

Mehdi Tanrıkulu проти Туреччини (№ 33374/10)

Заявник,  Мехді Танрикулу (Mehdi Tanrıkulu), є громадянином Туреччини 1965 року народження. Він мешкає в м. Діярбакир. У відповідний час він був головним редактором Azadiya Welat – щоденної газети курдською мовою в Туреччині.

Справа стосувалась взяття пана Tanrıkulu під варту через статті, опубліковані в газеті Azadiya Welat в січні та березні 2010 року та наступного кримінального провадження.

У лютому 2010 року прокурор звинуватив пана Tanrıkulu у розповсюдженні пропаганди на користь РПК (Робітнича партія Курдистану, незаконна збройна організація) через статті, опубліковані 23 та 24 січня 2010 року. Суд присяжних залишив заявника під вартою в квітні 2010 року.

Згодом прокурор допитав пана Tanrıkulu в контексті другого кримінального провадження у зв’язку з чотирма статтями, опублікованими 6, 7, 27 та 28 березня 2010 року. Суд присяжних також видав наказ про досудове ув’язнення у зв’язку з цим другим провадженням. Згодом два провадження були об’єднані.

У жовтні 2010 року пан Tanrıkulu був визнаний винним у вчиненні злочину поширення пропаганди на користь терористичної організації відповідно до статей 220 § 6 та 314 Кримінального кодексу. Суд присяжних постановив, що злочин, про який йде мова, був скоєний шість разів, у статтях від 23 та 24 січня та 6, 7, 27 та 28 березня 2010 року, коли голова РПК був зображений як «лідер курдського народу», а члени цієї організації були описані як «піонери», «герої», «мученики», «партизани» та «стійкі прихильники». Суд також встановив, що статті, про які йде мова, автори яких були невідомі, складали реальну небезпеку для громадського порядку на підставі того, що вони поширювали ненависть і закликали до насильства або сприяли йому. Пан Tanrıkulu був засуджений загалом до семи років та шести місяців позбавлення волі.

У січні 2013 року Касаційний суд скасував рішення Суду присяжних виявивши, що цю справу необхідно переглянути з урахуванням попереднього розділу 1 Закону № 6352, який передбачав, серед іншого, припинення кримінального провадження та вироків у справах, що стосуються правопорушень, здійснених через пресу та засоби масової інформації. В березні 2013 року, взявши до уваги набуття чинності нового закону Суд присяжних призупинив виконання вироку пана Tanrıkulu на три роки.

Покладаючись на статтю 5 (право на свободу та безпеку) та статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції пан Tanrıkulu скаржився на досудове ув’язнення та кримінальне провадження проти нього у зв’язку з публікацією статей, про які йде мова, в газеті, головним редактором якої він був.

Порушення статті 5§1

Порушення статті 10 (досудове ув’язнення)

Порушення статті 10 у зв’язку з кримінальним провадженням проти пана Tanrıkulu після публікації випуску щоденної газети Azadiya Welat за 23 та 24 січня 2010 року

Відсутність порушення статті 10 у зв’язку з кримінальним провадженням проти пана Tanrıkulu після публікації випуску щоденної газети Azadiya Welat за 6, 7, 27 та 28 березня 2010 року.

Справедлива сатисфакція: 5 000 євро (відшкодування моральної шкоди)

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту