Справа «Маталас проти Греції»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

19 Квітня 2021
|
181
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 100, (2021)
25. 03.2021

Засудження за наклеп в трудовому спорі є порушенням прав

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Matalas проти Греції (заява № 1864/18) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 10 (свобода вираження поглядів) Європейської Конвенції з прав людини.

Справа стосувалася засудження заявника за наклеп через зроблені ним коментарі як генеральним директором компанії, зокрема, щодо колишнього юрисконсульта компанії стосовно її роботи в ході трудового спору за їх участі.

Суд встановив, зокрема, що визнаючи заявника винним національні суди не надали належних підстав, не врахували ситуацію і загалом не оцінили всі відповідні факти, що порушило права заявника.

Основні факти

Заявник, Теодорос Маталас (Theodoros Matalas), є громадянином Греції, який народився в 1968 році і мешкає в м. Кіфісія (Греція).

У 2007 році заявник був призначений генеральним директором AGROGI AE. Він попросив усіх працівників надати йому інформацію стосовно їх професійної діяльності. L.P., юрисконсульт, повідомила заявника в усній формі про судові справи проти компанії, що розглядаються. Заявник, поставивши під сумнів точність цієї інформації, звільнив L.P. з її посади та вжив інші відповідні заходи, у тому числі вимагаючи повернення юридичних справ. Заявник, який, як стверджувалося, не був повністю проінформований про судові справи проти компанії, що розглядаються, надіслав їй офіційний документ, в якому, серед іншого, було зазначено, наступне:

«Ми засуджуємо непрофесійну та суперечливу етиці поведінку, яку продемонстрували до нашої компанії … [демонструючи] зловмисний намір з Вашого боку завдати шкоди інтересам компанії … Інформація, яку ви нам наразі надали, є неповною та помилковою ».

22 квітня 2008 року L.P. подала обвинувачення в скоєнні кримінального злочину проти заявника стверджуючи про наклеп. Він був визнаний винним в суді першої інстанції та в апеляційному порядку. Касаційний суд, в основному, відхилив апеляцію заявника з питань права. В кінцевому підсумку заявник отримав п’ять місяців умовного ув’язнення.

Скарги, процедура та склад Суду

Покладаючись на статтю10 (свобода вираження поглядів) Європейської Конвенції з прав людини заявник скаржився на те, що його засудження в кримінальному порядку за наклеп порушило його права.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 4 січня 2018 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Ksenija Turković (Хорватія), Голова,

Krzysztof Wojtyczek (Польща),

Linos-Alexandre Sicilianos (Греція),

Alena Poláčková (Словаччина),

Péter Paczolay (Угорщина),

Raffaele Sabato (Італія),

Lorraine Schembri Orland (Mальта),

а також Renata Degener, заступник секретаря Секції.

Рішення Суду

Суд вважав, що засудження заявника складало втручання «державної влади» в його право на свободу вираження поглядів. Він встановив, що втручання було передбачене законом, залишаючи питання, чи це було «необхідним у демократичному суспільстві».

Суд встановив, що звинувачення L.P. у непрофесійній та неетичній поведінці могло завдати шкоди її репутації та кар’єрі. Суд повинен був встановити баланс між її правом на повагу до її репутації та правом заявника на свободу вираження поглядів.

Суд зазначив, що критика L.P. була класифікована національними судами як «факти» без надання переконливих підстав. Суд встановив, що ці заяви були «суб’єктивною оцінкою», а також те, що інші фактичні обставини підтримували цю суб’єктивну оцінку. Аргументи заявника з цього приводу не були розглянуті національними судами. Суд звернув увагу на те, що використана мова була стриманою і не образливою. Крім того, офіційний документ був надісланий приватно, а заявник не публікував та іншим чином не оприлюднював свої твердження, а отже, його твердження могли мати лише обмежений вплив на репутацію L.P.

Суд також зазначив, що національні суди не врахували контекст – триваючу суперечку за участі заявника, в якій були зроблені коментарі, та не оцінили шкоду репутації L.P.

Загалом, Суд встановив, що характер та контекст оскаржуваного тексту не повинні були призвести до ув’язнення, навіть умовного, оскільки ця санкція неминуче мала стримуючий вплив на свободу слова.

Суд встановив, що мало місце порушення права заявника на свободу вираження поглядів.

Справедлива сатисфакція (Стаття 41)

Суд постановив, що Греція повинна виплатити заявникові 9 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди та 4 200 євро відшкодування видатків і витрат.

Рішення доступне лише англійською мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту