Справа «M.M.B. проти Словаччини»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

28 Листопада 2019
|
106
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ
26.11.2019

M.M.B. проти Словаччини (№ 6318/17)

Заявник, пані М.М.В., є громадянкою Словаччини, який народився у 2008 році та мешкає в м. Кошице (Словаччина).

Заяву від її імені подала її мати.

Справа стосувалася її скарги на розслідування органами влади тверджень про сексуальне насильство її батька.

У 2012 році мати заявника звернулася до спеціалізованого центру, оскільки вона підозрювала, що її дочка зазнала сексуального насильства від її батька. Психологи в центрі вказали, що незвична поведінка заявника могла бути пов’язана з насильством над дітьми.

Після цього було проведено два розслідування, під час яких було складено сім розбіжних експертних висновків.

Деякі з експертів не змогли визначити жодних ознак сексуального насильства і дійшли висновку, що заявник мала яскраву уяву, а інші виявили, що вона не могла вигадати деякі свої історії не переживши їх у минулому. Оцінки експертами матері та батька заявника також були суперечливими.

В сьомому звіті експертів, який слідчі органи вимагали від науково-дослідного інституту для вирішення цих розбіжностей, був зроблений висновок про існування великої ймовірності того, що заявник зазнала сексуального насильства. В ньому було зазначено, що будь-які розбіжності в розкритій заявником інформації можуть бути пояснені фактом триваючого процесу, який міг спричинити зміни у її поведінці та позиції. Звіт також звертав увагу на те, що її малюнки свідчили про ймовірність сексуального насильства.

Проте в 2015 році слідчий припинив переслідування батька в кримінальному порядку, оскільки висновки сьомого звіту були недостатніми для підтвердження насильства. Слідчий посилався на висновки в інших звітах стосовно того, що заявник плутала реальність з уявою, що батько не виявляв ознак сексуального відхилення або агресії, а також стосовно того, що можливо мати маніпулювала заявником.

Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) заявник скаржилася на те, що органи влади не провели ефективне розслідування її тверджень про сексуальне насильство. Вона стверджувала, зокрема, що органи влади припинили судове переслідування навіть незважаючи на те, що експерти підтвердили насильство над нею.

Порушення статті 8

Справедлива сатисфакція: 10 000 євро (моральна шкода) та 2991 євро (видатки і витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту