Справа «Лушкін та інші проти Росії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

31 Грудня 2020
|
2 631
|

З рішенням мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 370, (2020)
15.12.2020

Lushkin і інші проти Росії (№ 29775/14 і 29967/14)

Заявники, Sergey Alekseyevich Lushkin, Svetlana Nikolayevna Lushkina, Aleksandr Vladimirovich Nagulov і Olga Kuzminichna Nagulova є громадянами Росії, які народились в 1962, 1962, 1950 і 1955 році, відповідно, і мешкають в Мурманській області (Росія). Вони – два подружжя. Справа стосувалася наказу про виселення заявників зі службового житла.

Пан Lushkin та пан Nagulov були військовослужбовцями. Тому вони та їх дружини мешкали в службовому житлі в закритому містечку з 1980-х років. Після виходу на пенсію наприкінці 1990-х вони втратили право жити в закритому містечку. В 2006 році вони взяли участь у фінансованій державою програмі, яку проводив муніципалітет, для їх переселення в інші місця. Через приватну компанію муніципалітет побудував багатоквартирний будинок в Ленінградській області згодом передавши права власності на квартири в цьому житловому будинку заявникам. В обмін заявники зобов’язались звільнити свої старі квартири.

Проте відповідний державний орган відмовився зареєструвати заявників як власників на підставі того, що житловий будинок був збудований без дозволу на планування.

У 2009 та 2011 роках суди визнали право власності заявників.

В 2011 році в судовому рішенні в провадженні за  зловживання службовим становищем будівництво нових квартир та тендерний процес були визнані незаконним, в той час як права заявників були визнані порушеними, оскільки вони не могли переїхати в нову квартиру.

В 2013 році муніципалітет відкрив провадження для виселення заявників. Суд Полярного району Мурманської області зобов’язав заявників виїхати протягом шести місяців, що було підтверджено по апеляції. Верховний суд відмовив в розгляді касаційної скарги, поданої заявниками.

Окружний суд один раз відкладав виконання рішення, але відмовився відкладати його далі в 2014 році. Заявники все ще перебувають у своїх старих квартирах.

Покладаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської Конвенції з прав людини заявники скаржилися на те, що наказ про виселення порушив їх права.

Порушення статті 8

Справедлива сатисфакція: 5 000  (EUR) євро  пану Lushkin і пані Lushkina спільно та 5 000  (EUR) євро  пану Nagulov і пані Nagulova спільно відшкодування моральної шкоди.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту