Справа «Ламатік проти Румунії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Грудня 2020
|
792
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 344, (2020)
01.12.2020

Lamatic проти Румунії (заява № 55859/15)

Заявник, Іоанн Валентин Ламатік (Ioan Valentin Lamatic), є громадянином Румунії, який народився в 1992 році і мешкає в  м. П’ятра-Нямц (Румунія).

Справа стосувалася твердження заявника про несправедливість провадження проти нього за викрадення сумки.

В листопаді 2014 року пану Lamatic було висунуто звинувачення у зв’язку з трьома епізодами пограбування. Суд першої інстанції далі визнав його винним в двох грабежах, скоєних в вересні 2014 року, але виправдав його в іншому пограбуванні, вчиненому в липні 2014 року. У виправдувальному рішенні суд виявив, що відеозйомка першого пограбування суперечила опису жертвою її нападника, якого вона згодом визначила як заявника, а також те, що, у будь-якому випадку, їй було б складно, якщо не неможливо, впізнати його з огляду на те, що пограбування відбулося вночі та на неї напали ззаду.

Згодом апеляційний суд скасував висновки суду нижчої інстанції щодо пограбування, скоєного в липні 2014 року та підтримав своє рішення щодо інших двох злочинів. Він постановив, що заяви жертви, які були послідовними протягом всього провадження, були підтверджені іншими доказами, а саме відеозйомкою інциденту, на якій зображена особа, схожа на заявника, наданим жертвою описом та документами від роботодавця заявника, які  суперечать його твердженню про те, що він був на роботі на момент нападу.

Заявник, який був присутній під час розгляду апеляції та якому допомагав адвокат, відмовився від свого права бути знову заслуханим під час апеляційного провадження. Апеляційний суд не допитував повторно жодного зі свідків.

Покладаючись на статтю 6§1  (право на справедливий судовий розгляд) Європейської Конвенції з прав людини заявник скаржився на те, що апеляційний суд скасував його виправдувальний вирок не заслухавши жертву повторно, а також на те, що його засудження, яке було засноване на її свідченнях, таким чином, було несправедливим.

Відсутність порушення статті 6

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту