Справа «Кунерт проти Польщі» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

15 Квітня 2019
|
241
|

З релізом мовою оригіналу можна переглянути за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 117 (2019)
04.04.2019

Кунерт проти Польщі (заява № 8981/14)

Заявник, Воицех Кунерт (Wojciech Kunert), є громадянином Польщі, який народився в 1973 році і мешкає в м. Вроцлав (Польща).

Справа стосувалася умов тримання під вартою та передбачуваної відмови у доступі до суду.

Пан Kunert тримали під вартою в центрі попереднього ув’язнення м. Вроцлав в різні періоди між 1991 і 2014 роками, у тому числі з червня 2009 року до жовтня 2010 року. Під час його тримання під вартою з 29 липня до 26 серпня 2009 року він перебував у переповнених камерах, в яких простір на одну особу був меншим встановленого законодавством Польщі мінімального стандарту 3 кв.м. У квітні 2011 року він подав до суду цивільний позов проти Державного казначейства за порушення його особистих прав та компенсацію за його тримання під вартою у переповнених камерах. Під час провадження суд відхилив заяву про надання безоплатної правової допомоги, але поінформував його про те, що судові документи по справі  повинні подаватися у двох примірниках.

У жовтні 2012 року районний суд Wrocław-Śródmieście відхилив його позов. Суд виявив, що камери заявника дійсно були переповненими протягом близько одного місяця, але йому не вдалося продемонструвати, що дії відповідача були незаконними.

10 жовтня 2012 року він подав лист до суду, який він розглядав як апеляційну скаргу, проте була лише одна копія. У грудні 2012 року пан Kunert подав запит для отримання дозволу на апеляцію з порушенням термінів на рішення суду, а також два примірника листа під назвою «апеляція».

Суд відхилив запит заявника про надання дозволу на апеляцію і пояснив, що він вже подав апеляцію10 жовтня 2012 року. Він також видав наказ і доручив йому виконати його офіційні вимоги для апеляції надаючи її копію протягом семи днів.

Незабаром після цього пан Kunert надав лист, в якому він повідомив суд, що він не був в змозі виконати наказ тому, що у нього не було тексту його апеляції, з якої б він міг зняти копію або переписати, а також тому, що він не пам’ятав точних формулювань. Він додав, що йому не було відомо, що він повинен був подати свою апеляцію в двох примірниках. Проте у березні 2013 року суд відхилив його апеляцію через нездатність подати її точну копію.

Апеляція під час розгляду справи пана Kunert була відхилена на підставі того, що від нього, особи, яка подала цивільний позов і якій було відомо, що він був позбавлений свободи, можливо було обґрунтовано очікувати зберігання копій всіх листів, які він надсилав до суду, особливо тому, що він був поінформований, що було необхідно подавати два примірники всіх таких листів.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції з прав людини пан Kunert скаржився на те, що відхилення його апеляції через нездатність надіслати точну копію апеляції до суду позбавило його права на доступ до суду.

Відсутність порушення статті 6

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту