Справа «Класенс проти Бельгії» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

4 Червня 2019
|
3 822
|

З текстом релізу мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 193 (2019)
28.05.2019

Погіршення умов тримання під вартою ув’язненого під час страйку тюремних наглядачів в 2016 році: таке, що принижує гідність, поводження

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Класенс проти Бельгії (заява №. 26564/16) Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції з прав людини, і порушення статті 13 (право на ефективний засіб судового захисту) разом зі статтею 3.

Справа стосувалася погіршення умов тримання під вартою пана Clasens у в’язниці в комуні Ітр під час страйку тюремних наглядачів протягом періоду з квітня до червня 2016 року.

Суд виявив, що умови тримання пана Clasens під вартою під час страйку наглядачів в’язниці складали таке, що принижує гідність, поводження, наслідком якого став кумулятивний вплив постійної відсутності прогулянок на свіжому повітрі, неодноразові порушення правил гігієни, відсутність контакту з зовнішнім світом і невизначеність стосовно того, чи будуть задовольнятися його основні потреби. Він вважав, що пан Clasens зазнав страждань такої інтенсивності, яка перевищує неминучий рівень страждань, притаманний триманню під вартою.

Суд також постановив, що система Бельгії, як вона функціонувала у відповідний час, на практиці не надала ефективного засобу судового захисту – іншими словами, засобу судового захисту, здатного забезпечити відшкодування за ситуацію, в якій пан Clasens був жертвою, і запобігти продовження передбачуваних порушень.

Основні факти

Заявник, John Clasens, є громадянином Бельгії, який народився в 1983 році. Він знаходиться під вартою у в’язниці в комуні Ітр (Бельгія) для виконання остаточного засудження в кримінальному порядку.

У квітні 2016 року страйк тюремних охоронців вплинув на в’язниці в Брюсселі та Валлонії. Як наслідок, гарантованого мінімального обслуговування вже не було, а звичайний тюремний режим був призупинений, в більшому або меншому обсязі залежно від в’язниці, про яку йде мова.

У травні 2016 року пан Clasens подав термінову заяву до голови tribunal de première instance (TPI) з проханням видати наказ бельгійській державі відновити звичайний режим і зі скаргою на його умови тримання під вартою. Наступного дня голова ТРІ частково задовольнив цей запит наказавши Бельгії надати та/або відновити різні послуги, які підлягають щоденному штрафу в 10 000 євро (EUR) за правопорушення через невиконання цього наказу. Приблизно через три тижні, з огляду на труднощі виконання наказу, пан Clasens подав вимогу виплати штрафу Бельгією. Бельгія подала апеляцію.

У квітні 2017 року апеляційний суд – до якого бельгійська держава звернулася протягом проміжного періоду – задовольнив більшу частину наказу голови ТРІ; проте він зменшив штраф до 250 євро на день. У своєму рішенні апеляційний суд зазначив, зокрема, що умови тримання ув’язнених під вартою значно погіршилися в порушення статті 3 Конвенції.

Страйк у в’язниці в комуні Ітр закінчився у червні 2016 року. Наглядова рада в’язниці підготувала зведений звіт про умови тримання ув’язнених під вартою. З 7 до 9 травня 2016 року Європейський комітет із запобігання катування і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження або покарання (CPT) здійснив ad hoc візит у в’язницю в  комуні Ітр.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) пан Clasens скаржився на матеріальні умови його тримання під вартою під час страйку тюремних наглядачів. Відповідно до статті 13 (право на ефективний засіб судового захисту) він також скаржився на те, що він не мав доступу до ефективного засобу правового захисту.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 13 травня 2016 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Jon Fridrik Kjølbro (Данія), Голова,

Paul Lemmens (Бельгія),

Faris Vehabović (Боснія і Герцеговина),

Iulia Antoanella Motoc (Румунія),

Carlo Ranzoni (Ліхтенштейн),

Stéphanie MourouVikström (Moнако),

Georges Ravarani (Люксембург),

а також Marialena Tsirli, Секретар Секції.

Рішення Суду

Стаття 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження)

Суд встановив, що спостерігачі, які відвідували в’язницю  в комуні Ітр протягом відповідного періоду, узгоджено описували матеріальні умови тримання під вартою в цих приміщеннях. Цей опис був також використаний апеляційним судом м. Брюссель у своєму рішенні від 26 квітня 2017 року, в якому він підтримав висновок проти Бельгії з урахуванням умов тримання під вартою, які посягали на людську гідність в порушення статті 3 Конвенції протягом страйку. Таким чином, протягом майже двох місяців пан Clasens не мав доступу до діяльності поза межами його камери, в якій він був ув’язнений протягом 24 годин на добу, за винятком одногогодинного періоду на подвір’ї для відпочинку кожні три дні, і він мав можливість прийняти душ лише один або два рази на тиждень без можливості отримати засоби гігієни, роздача яких була припинена. Крім того, ув’язнені виявилися залежними від відмови великої кількості тюремних наглядачів працювати і були зобов’язані прийняти незаконність і невизначеність мінімальних наданих послуг не знаючи, коли закінчиться страйк, і, таким чином, без перспектив покращення ситуації.

Вони були позбавлені майже всіх контактів із зовнішнім світом, у тому числі і по телефону, відвідувань членами родини або зустрічей зі своїми адвокатами. Внаслідок страйку був серйозний дефіцит персоналу.

Як наслідок, Суд повторив висновок апеляційного суду м. Брюссель в своєму рішенні від 26 квітня 2017 року. Він постановив, що сукупний наслідок тривалої відсутності фізичних навантажень, неодноразових порушень правил гігієни, відсутності контакту з зовнішнім світом і невизначеності стосовно того, чи задовольнятимуться його основні потреби, обов’язково викликав страждання в заявника з інтенсивністю, яка перевищує неминучий рівень страждань, притаманних триманню під вартою. Як підсумок Суд вважав, що ці умови тримання під вартою складали таке, що принижує гідність, поводження і постановив, що мало місце порушення статті 3 Конвенції.

Стаття 13 (право на ефективний засіб судового захисту)

Суд зазначив, що пан Clasens – з самого початку страйку – звернувся до судді, який розглядав термінові заяви, яка доручила державі забезпечити, з урахуванням штрафів, мінімальні послуги для забезпечення основних потреб осіб, які перебувають у в’язниці в комуні Ітр. Проте виявилося неможливим значно покращити умови тримання під вартою та відновити законність у наданні основних послуг.

Суд зазначив, що неефективність термінової заяви під час страйку тюремних наглядачів, на який скаржився пан Clasens, фактично була переважно результатом структурного характеру проблем, які виникли внаслідок такого страйку. Відсутність основи для забезпечення безперервності виконання завдань тюремних наглядачів під час страйку знаходилася в основі неефективності термінової заяви та скомпрометувала сприятливе рішення, прийняте звичайним судом. Незважаючи на те, що суддя з розгляду термінових заяв, здійснювала свою юрисдикцію, вона не була ефективною у виправленні ситуації, на яку скаржився пан Clasens, з урахуванням того, що надання мінімальних послуг ув’язненим у будь-якому випадку залежало від колихань страйку.

Як наслідок, з урахуванням аналізу, система Бельгії, як вона функціонувала у відповідний час, на практиці не надала ефективного засобу судового захисту – іншими словами, засобу судового захисту, здатного забезпечити відшкодування за ситуацію, в якій пан Clasens був жертвою, і запобігти продовження передбачуваних порушень. Таким чином, мало місце порушення статті 13 Конвенції разом зі статтею 3.

Справедлива сатисфакція (стаття 41)

Суд постановив, що Бельгія повинна виплатити пану Clasens 3480 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди і 2300 євро відшкодування видатків та витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту