Справа «Киличині проти Франції» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Березня 2019
|
324
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 093 (2019)
14.03.2019

Киличині проти Франції (заява № 38299/15)

Заявник, Séverine Quilichini, є громадянкою Франції, яка народилася в 1964 році і мешкає в м. Париж. Після народження поза шлюбом батьківство над нею було визнане G.Q. в 1972 році. Справа стосувалася розподілу власності між двома законними дітьми, G.Q. і пані Quilichini, яка стверджувала, що вона була жертвою дискримінації за ознакою народження щодо правонаступництва.

Після смерті G.Q. нотаріус надав чинності розподілу маєтку в протоколі від 1992 року. Права законних дітей були встановлені у наступний спосіб: 5/12 кожній та 2/12 – пані Quilichini, відповідно, згідно з чинною на той час статтею 760 Цивільного кодексу. В нотаріальному записі було передбачено, що права були остаточними незалежно від будь-яких майбутніх змін до законодавства. Незважаючи на додаткове залишення в спадщину квартири в Марселі, частка маєтку, успадкована пані Quilichini, залишилася меншою частки, яку отримали її брати і сестри. Франція внесла зміни в своє законодавство у 2001 році скасувавши дискримінацію дітей, народжених поза шлюбом, у питаннях правонаступництва.

Нотаріальний запис від 2005 року передбачав розподіл земельної ділянки на Корсиці, яка належала діду пані Quilichini по батьківській лінії. Спадкоємцями були пані Quilichini, її брат та сестра по одному з батьків, які представляли їх померлого батька. Права спадкоємців знову були встановлені відповідно до колишньої статті 760 Цивільного кодексу, таким чином, що заявник повинна була отримати одну половину частки, яку б вона отримала, якщо б вона була законнонародженою дитиною. Tribunal de grande instance задовольнив позов пані Quilichini у 2011 році про внесення змін до протоколу. Проте це рішення було скасоване апеляційним судом, який постановив, що протокол від 1992 року визначив правонаступництво з остаточною законною силою, у тому числі щодо майна, яке охоплюється протоколом від 2005 року. Aпеляція з питань права була відхилена у 2015 році.

Посилаючись на статтю 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини разом зі статтею 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції заявник стверджувала, що вона зазнала різного ставлення порівняно з іншими спадкоємцями в непропорційний спосіб стосовно розподілу власності в  2005 році після внесення змін до законодавства Франції, які закріплювали принцип рівності між всіма дітьми для цілей успадкування.

Порушення статті 14 разом зі статтею 1 Протоколу № 1

Справедлива сатисфакція : 11,434 євро (EUR) (матеріальна шкода), 3 000 євро (моральна шкода) та 34 500 євро (видатки та витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту