Справа «Ішчі та інші проти Туреччини»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

27 Листопада 2020
|
914
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 294, (2020)
20.10.2020

İşçi і Інші проти Туреччини (№ 67483/12)

Заявники, Osman İşçi, Mehmet Sıddık Akın, Fikret Çalağan та Erdal Turan, є громадянами Туреччини, які народились в 1983, 1973, 1974 та 1974 роках, відповідно. Вони мешкають в Анкарі. У відповідний час пан İşçi був членом Союзу з питань освіти та наукових досліджень (Eğitim-Sen) при Конфедерації профспілок працівників державної служби. Троє інших заявників були членами та службовцями профспілки охорони здоров’я та соціальних служб при тій самій Конфедерації.

Справа стосувалася досудового тримання заявників під вартою за підозрою в тому, що вони є членами незаконної організації (Союз курдських общин, Koma Civakên Kurdistan (KCK)).

В червні 2012 року під час операцій проти KCK заявників заарештували та взяли під варту. Прокуратура допитала їх, зокрема, щодо їх профспілкової діяльності та їх участі в демонстраціях. Через декілька днів їх повернули під варту на підставі того, що злочин, в якому їх звинувачували, був одним із передбачених в статті 100§3 Кримінально-процесуального кодексу, а також того, що захід тримання під вартою був обґрунтований у випадку сильних підозр.

Згодом заявники подали різні заяви про звільнення, які відхилялися до того часу, доки вони в кінцевому підсумку не були звільнені в лютому 2013 року (пан Akın) та квітні 2013 року (три інші заявники).

Їх апеляція до Конституційного суду була відхилена в грудні 2014 року.

Наразі проти них триває кримінальне провадження в Суді присяжних м. Анкара за звинуваченням в приналежності до терористичної організації.

Покладаючись, зокрема, на статтю 5§1 та 4 (право на свободу та безпеку / право на прийняття рішення щодо законності тримання під вартою без зволікань) заявники стверджували про відсутність правдоподібних підстав для підозр в скоєнні ними кримінального правопорушення або для досудового ув’язнення; вони також скаржилися на тривалість цього тримання під вартою та стверджували, що вони не мали можливості ефективно оскаржувати його законність внаслідок обмеження доступу до матеріалів розслідування. Вони також скаржилися на те, що національні суди розглядали їх апеляції на підставі матеріалів справи не заслуховуючи їх або їх адвокатів.

Порушення статті 5§1 та 4

Справедлива сатисфакція: 6 500 євро відшкодування моральної шкоди та 1 000 євро відшкодування видатків і витрат кожному заявникові.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту