Справа «Gospodăria țărănească Chiper Terenti Grigore проти Республіки Молдова»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

4 Серпня 2020
|
2 867
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 153, (2020)
02.06.2020

Gospodăria țărănească Chiper Terenti Grigore проти Республіки Молдова (№ 71130/13)

Компанія-заявник, Gospodăria țărănească Chiper Terenti Grigore, є компанією, заснованою в Республіці Молдова.

Справа стосувалася відкликання ліцензії на експлуатацію кар’єру з видобутку вапняку, гравію та піску.

В березні 2012 року Генеральна прокуратура подала запит для отримання експертного звіту щодо діяльності компанії-заявника для з’ясування, зокрема, того, чи видобувала вона корисні копалини за межами виділеної їй території. У звіті, опублікованому в червні, було встановлено, що це не так, але далі був зроблений висновок, що компанія видобула 1400 кубічних метрів піску незаконно.

Генеральна прокуратура написала до Ліцензійної Палати для того, щоб повідомити її про звіт додавши що незаконно видобутий пісок не був задекларований, а також те, що компанія не заповнила офіційні податкові анкети.

Після двох попереджень компанії-заявника про порушення Гірничого кодексу в вересні 2012 року Ліцензійна Палата відкликала ліцензію компанії та подала заяву до національних судів для підтвердження заходу.

Під час провадження у суді першої інстанції компанія-заявник стверджувала, що попередження, які вони отримали, були незрозумілими, а також те, що вони насправді задекларували в компетентних органах влади всю кількість видобутого піску та подали всі необхідні офіційні анкети.

На основі цього районний суд відхилив запит Ліцензійної палати вказуючи також на той факт, що єдиним доказом, який вона надала, був звіт за червень 2012 року, який був складений експертами, які навіть не відвідували кар’єр компанії і висновки яких були заплутаними.

Проте 2013 році Апеляційний суд м. Кишинів та Верховний суд виступили проти цієї постанови видавши наказ про відкликання ліцензії компанії-заявника на підставі того, що вона не виконала вимог попереджувальних листів Ліцензійної Палати.

Покладаючись, зокрема, на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції компанія-заявник скаржилася на те, що відкликання ліцензії порушило її права власності, а також те, що пов’язані з цим провадження були несправедливими.

Порушення статті 1 Протоколу №1

Справедлива сатисфакція: 5 000 євро відшкодування моральної шкоди та 2 500 євро відшкодування видатків і витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту