Справа «Гіл Санджуан проти Іспанії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

19 Червня 2020
|
170
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 139, (2020)
26.05.2020

Gil Sanjuan проти Іспанії (№ 48297/15)

Заявник, Марія Гіл Санджуан (Maria Gil Sanjuan), є громадянкою Іспанії, яка народилася в 1937 році і мешкає в м. Мурсія (Іспанія).

Справа стосувалась її скарги на відхилення Верховним Судом апеляції з питань права на процесуальних підставах.

В 2010 року Audiencia Nacional виніс рішення проти заявника в правовому спорі з органами влади через заходи розмежування прибережжя, які вплинули на земельні ділянки, якими вона володіла.

В листопаді 2010 року вона надала повідомлення про апеляцію ( escrito de preparación ) з питань права проти рішення Audiencia Nacional  – вимога до подання апеляції з питань права ( recurso de casación ) до Верховного Суду (Адміністративна палата). Audiencia Nacional визнав апеляцію підготовленою і в січні 2011 року заявник подала її до Верховного Суду.

В жовтні 2011 року Верховний Суд повідомив заявника про можливі підстави неприйнятності в повідомлені про апеляцію, оскільки вона не посилалася на підстави для апеляції та відповідні правові норми чи прецедентне право, які, як стверджувалося, були порушені. Верховний Суд посилався на положення Закону 29/1998, що регулює судове провадження в адміністративних справах, а також на одне з його попередніх рішень  від 10 лютого 2011 року. Воно надавало їй 10 днів для коментарів.

Вона надала аргументи на користь прийнятності, але в лютому 2012 року Верховний Суд оголосив апеляцію неприйнятною посилаючись на Закон 29/1998 та критерії, викладені в рішенні від лютого 2011 року. У відповідь на її аргумент, що її повідомлення про апеляцію відповідало правовим вимогам на момент подання, Верховний Суд постановив, що прецедентне право, на яке посилалася заявник, було «замінене вищезазначеною недавньою доктриною».

В квітні 2011 року заявник подала заяву про скасування ( incidente de nulidad ) стверджуючи про порушення її права на справедливий судовий розгляд, оскільки Верховний Суд застосував нове тлумачення процесуальної вимоги зі зворотною силою. Також їй не була надана можливість виправити будь-які можливі недоліки. В вересні 2012 року Верховний суд заява про скасування була відхилена.

В березні 2015 року Конституційний суд також відхилив апеляцію ампаро заявника.

Покладаючись на статтю 6§1 (доступ до суду) заявник скаржився на застосування зі зворотною силою нового тлумачення Верховним Судом процесуальних вимог повідомлення про апеляцію з питань права, а також на те, що їй не була надана можливість виправити будь-які можливі недоліки.

Порушення статті 6§1

Справедлива сатисфакція: 9600 євро (моральна шкода) та 10 000 євро (видатки і витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту