Справа «Гасангусенов проти Росії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

13 Квітня 2021
|
515
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 104, (2021)
30. 03.2021

Пастухи загинули в результаті необґрунтованого застосування сили зі смертельними наслідками, відсутність ефективного розслідування

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Gasangusenov проти Росії (заява № 78019/17) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив

порушення статті 2 – матеріально-правовий аспект (право на життя) Європейської Конвенції з прав людини, а також

порушення статті 2 – процесуальний аспект (право на життя: обов’язок проводити ефективне розслідування).

Справа стосувалася вбивства двох синів заявника, які працювали пастухами, під час спецоперації, проведеної державними службовцями в серпні 2016 року в с. Гоор-Хіндах, Дагестан (Росія).

Вона також стосувалося наступного розслідування.

Суд встановив, що сини заявника загинули в результаті необґрунтованого використання сили зі смертельними наслідками в порушення статті 2 Конвенції. Не було жодних доказів того, що плануванню та проведенню операції було присвячене серйозне обговорення. В світлі цього Суд встановив, що не було продемонстровано, що застосована смертоносна сила, яка стала причиною смерті синів заявника, була абсолютно необхідною.

Він також виявив, що не було проведено ефективного розслідування їх вбивства. Відповідно до статті 46 (обов’язкова сила та виконання рішень) Конвенції Суд постановив, що уряд повинен був вжити всіх необхідних та відповідних заходів для гарантування дотримання всіх процесуальних вимог статті 2 у цій справі.

Основні факти

Заявник,   Murtazaali Magomedovich, є громадянином Росії, який народився в 1970 році і мешкає в с. Гоор-Хіндах, Дагестан (Росія).

Сини заявника, Gasangusen і Nabi Gasangusenov, 1997 та 1999 року народження, відповідно, працювали пастухами на пасовищі Лагадіб, яке було розташоване приблизно за 3-4 км від Гоор-Хіндах, гірського села в Шамільському районі. У різні дати з червня до серпня 2016 року було здійснено декілька терактів членами незаконних збройних формувань в районі, в тому числі вбивство судді окружного суду 11 серпня 2016 року, підрив місцевої телевізійної вежі та підпал школи.

Увечері 23 серпня 2016 року Gasangusen і Nabi Gasangusenov не повернулися додому  на вечерю, як планувалося. Рано вранці наступного дня їх тіла були знайдені приблизно за 1 км від села.

В офіційній інформації, опубліковані поліцією в перші години 24 серпня 2016 року, було вказано, що під час  спецоперації вночі 23 серпня були здійснені постріли в правоохоронців і злочинці загинули від пострілів у відповідь. Того ж дня було відкрито кримінальну справу проти синів заявника за замах на вбивство співробітника поліції та торгівлю вогнепальною зброєю.

31 січня 2017 року заявник подав скаргу до Слідчого комітету та вимагав відкриття кримінальної справи за фактом вбивства його синів. Він стверджував, що тіла його синів були одягнені в куртки, які їм не належали, що кількість кульових отворів у куртках не відповідала кількості кульових поранень на тілах а також те, що правоохоронці вбили їх з невідомих причин. У березні 2017 року заявник подав скаргу до районного суду зазначивши, що він не отримав відповідь від слідчих органів та у квітні 2017 року повторив свій запит. На ці запити не була надана відповідь.

15 листопада 2017 року розслідування кримінальної справи проти братів Gasangusenov  було припинене, оскільки не було підтверджено, що вони напали на правоохоронців. Частина матеріалів справи була передана для розслідування їх вбивства. На основі цього матеріалу було відкрито кримінальну справу за фактом вбивства Gasangusen і Nabi Gasangusenov.

28 листопада 2017 року заявникові був наданий статус жертви та його допитали. За словами заявника його синів вбили навмисно за наказом начальника відділку поліції, який хотів використати ситуацію навколо нещодавніх терактів для просування своєї кар’єри. Він стверджував, що службовці вбили його синів для того, щоб показати, що місцева поліція вела успішну боротьбу з терористами.

На момент подання заяви розслідування ще не було завершене та особи, винні у вбивстві Gasangusen і Nabi Gasangusenov, не були встановлені.

Скарги, процедура та склад Суду

Покладаючись на статтю 2 (право на життя) та статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) Європейської Конвенції з прав людини заявник скаржився на те, що державні службовці вбили його синів для того, щоб видати їх за членів незаконних збройних формувань, що діяли в цьому районі, на те, що органи влади не розслідували справу ефективно, а також на те, що затримка з відкриттям справи була надто тривалою.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 2 листопада 2017 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Paul Lemmens (Бельгія), Голова,

Georgios A. Serghides (Кіпр),

Dmitry Dedov (Росія),

Georges Ravarani (Люксембург),

María Elósegui (Іспанія),

Darian Pavli (Албанія),

Anja Seibert-Fohr (Німеччина),

а також Milan Blaško, Секретар Секції.

Рішення Суду

Стаття 2

Суд зазначив, що подані документи не містили вказівок на причетність синів заявника до будь-якого типу злочинної діяльності. Він зазначив, що спосіб, в який були знайдені тіла, підтверджував той факт, що місце злочину, який було інсценоване. Суд зауважив, що твердження заявника про те, що його синів вбили державні службовці, було підкріплене наданими матеріалами, зокрема, інформація в ЗМІ, офіційний лист, який підтверджує, що операція відбулася, та заява в рішенні про відкриття кримінальної справи проти братів. Крім того, це підтверджувалося заявами правоохоронців в Москві, які були направлені на допомогу місцевим правоохоронним органам для спецоперації, місцевими співробітниками поліції та місцевими жителями.

З урахуванням відсутності альтернативної версії подій в аргументах уряду Суд встановив, що Gasangusen і Nabi Gasangusenov вбили під час спецоперації, що проводилася державними службовцями.

Що стосується спецоперації, Суд зазначив, що з поданих документів було неможливо отримати інформацію щодо планування операції. Здавалося, її плануванню та проведенню не було  присвячено жодного серйозного обговорення. В світлі цього Суд встановив, що не було продемонстровано, що застосована смертоносна сила, яка стала причиною смерті синів заявника, була абсолютно необхідною.

Відповідно, Суд постановив, що мало місце порушення матеріально-правового аспекту статті 2 Конвенції.

Що стосується стверджуваного порушення процесуального аспекту статті 2 Суд зазначив, що огляд місця злочину був проведений поверхнево і певні важливі елементи були знайдені лише під час другого обстеження наступного дня. Під час провадження слідчі не вжили заходів для з’ясування ряду ключових питань. Крім того, незважаючи на послідовні та узгоджені твердження заявника та накази національного суду кримінальна справа за фактом вбивства синів заявника була відкрита лише через рік і три місяці після інциденту і вітчизняні слідчі не дали належної відповіді на серйозні заяви про неналежне використання сили зі смертельними наслідками державними службовцями.

Суд дійшов висновку, що мало місце порушення статті 2 Конвенції стосовно ефективності розслідування.

Стаття 13

З огляду на висновки відповідно до статті 2 Суд постановив, що не було необхідно розглядати скаргу відповідно до статті 13 Конвенції.

Стаття 46

Що стосується непроведення розслідування Суд зазначив, що розслідування в кримінальній справі за фактом вбивства Gasangusen і Nabi Gasangusenov все ще тривало на національному рівні.

Проте було незрозуміло, чи були зроблені будь-які фактичні висновки в контексті кримінальної справи та інших відповідних проваджень. Суд вважав, що це розслідування повинне з’ясувати основні обставини застосування смертоносної сили державними службовцями та оцінити їх дії з урахуванням усіх відомих фактів. Воно також повинне забезпечити доступ найближчих родичів до ключових документів у кримінальних справах.

Отже, Суд постановив, що уряд повинен вжити всі необхідні та відповідні заходи для гарантування дотримання всіх процесуальних вимог статті 2 у цій справі.

Справедлива сатисфакція (Стаття 41)

Суд постановив, що Росія повинна виплатити заявникові 120 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди.

Рішення доступне лише англійською мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту