Справа «Еркізія Альмандос проти Іспанії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

6 Липня 2021
|
2 237
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 197, (2021)
22.06. 2021

Органи влади порушили свободу вираження поглядів колишнього баскського політика-сепаратиста засудивши за коментарі, зроблені ним на публічній церемонії

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Erkizia Almandoz  проти Іспанії (заява № 5869/17) Європейський суд з прав людини більшістю голосів встановив порушення статті 10 (свобода вираження прав поглядів) Європейської Конвенції з прав людини.

Справа стосувалася участі заявника, баскського політика-сепаратиста, в церемонії вшанування пам’яті колишнього члена терористичної організації ЕТА, та засудження за публічний захист тероризму, винесення вироку до одного року тюремного ув’язнення та позбавлення права перебування на посаді на сім років.

Проаналізувавши застосування різних факторів, що характеризують мову ворожнечі та заяви, які потурають або захищають тероризм, Суд встановив, що хоча заявник і зробив ці заяви під час церемонії вшанування пам’яті колишнього члена ЕТА в напруженому політичному та соціальному контексті, зміст та формулювання коментарів заявника показали, що він не мав наміру спонукати людей до насильства або потурати чи захищати тероризм.

На думку Суду, не було встановлено жодного прямого або непрямого підбурювання до терористичного насильства, а виступ заявника на церемонії, навпаки, просував дотримання демократичних засобі досягнення конкретних політичних цілей abertzale лівих. Суд встановив, що втручання державних органів у право заявника на свободу вираження поглядів неможливо вважати «необхідним у демократичному суспільстві».

Основні факти

Заявник, Tasio Erkizia Almandoz, є громадянином Іспанії, який народився в 1943 році та мешкає в Більбао, Біскайя.

21 грудня 2008 року пан Erkizia Almandoz був доповідачем в церемонії вшанування пам’яті під назвою «Незалежність і соціалізм», проведеній в селі Аррігорріага (Країна Басків) сім’єю José Miguel Beñaran Ordeñana (відомий також під іменем «Аргала»). Метою заходу було вшанування пам’яті Аргали, колишнього члена терористичної організації ЕТА, якого за тридцять років до цього вбила ультраправа терористична організація Batallón Vasco Español (BVE).

Пан Erkizia Almandoz на той час не займав жодної політичної посади, але був знаковим політичним діячем в одному з крил сепаратистського руху в країні Басків, відомого як «abertzale ліві» ( Izquierda Abertzale ).

3 травня 2011 року Судова палата з кримінальних справ Audiencia Nacional визнала пана Erkizia Almandoz винним в кримінальному злочині потурання тероризму, викладеному в статтях 578 та 579 § 2 Кримінального кодексу, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на дванадцять місяців та позбавлення права перебування на посаді на сім років. Суд постановив, що пан ErkiziaAlmandoz захищав Аргалу виправдовуючи та обґрунтовуючи його дії. Суд Audiencia Nacional вважав, що він не обмежився політичною промовою на користь незалежності Країни Басків та соціалізму, але він виступив з промовою у двозначній формі закликаючи до «роздумів щодо вибору найбільш відповідного шляху вперед», тобто шляху, який «завдасть найбільше шкоди державі» і поведе «народ до нового демократичного сценарію». Він викрикнув: « Хай живе Аргала » в кінці своєї промови вихваляючи його як терориста. Audiencia Nacional вважав, що промова слідувала чіткій лінії підтримки конкретних терористичних актів. Наприкінці, Audiencia Nacional зазначив, що подія привернула широке висвітлення у ЗМІ і тому вона мала високий рівень інтересу суспільства, передумовою для кваліфікації як кримінальне правопорушення.

Пан Erkizia Almandoz подав апеляцію з питань права. 14 березня 2012 року Верховний суд відхилив цю апеляцію.

Пан Erkizia Almandoz подав  апеляцію amparo до Конституційного суду. Цей суд відхилив апеляцію amparo рішенням від 20 червня 2016 року зазначивши, що промову заявника можна назвати «мовою ненависті» , а також те, що вона мала значний вплив на суспільство. Конституційний суд встановив баланс між конкуруючими інтересами у справі та дійшов висновку, що пан Erkizia Almandoz перевищив межі свободи вираження поглядів заперечуючи право інших не зазнавати погроз від виступу, що потурає тероризму. Конституційний суд вважав, що пан Erkizia Almandoz перевищив межі права на свободу вираження поглядів, передбаченого статтею 10 Конвенції та статтею 20 Конституції Іспанії, оскільки його поведінка складала «мову ненависті». Суд також зазначив, що Суд виніс декілька рішень про неприйнятність у справах, в яких засудження в кримінальному порядку було засноване на проявах мови ненависті, яка потурає використанню насильства для досягнення політичної мети.

Скарги, процедура та склад Суду

Покладаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів) Європейської Конвенції з прав людини заявник скаржився на порушення свободи вираження поглядів у зв’язку з його засудженням за публічний захист тероризму, в той час як, на його думку, його промова була спрямована лише на ініціювання виключно демократичної і мирної процедури забезпечення незалежності Країни Басків.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 11 січня 2017 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Paul Lemmens (Бельгія), Голова,

Dmitry Dedov (Росія),

Georges Ravarani (Люксембург),

Georgios A. Serghides (Кіпр),

María Elósegui (Іспанія),

Darian Pavli (Албанія),

Anja Seibert-Fohr (Німеччина),

а також Milan Blaško, Секретар Секції.

Рішення Суду

Стаття 10

Суд, насамперед, зазначив, що у відповідний час заявник не діяв у якості політичного діяча. Він наголосив на тому, що коментарі, про які йде мова, стосуються теми загального інтересу в контексті іспанського суспільства, особливо Країни Басків. Проте, той факт, що ця тема представляла загальний інтерес, не означав, що право на свободу вираження поглядів у цій сфері є необмеженим.

Тому Суд був покликаний вирішити, чи призначене заявникові покарання було можливо описати як пропорційне переслідувані законній меті з урахуванням різних факторів, що характеризують мову ворожнечі, та факту потурання або захисту тероризму.

Що стосується першого з критеріїв, які характеризують мову ворожнечі, Суд зазначив, що заяви були зроблені заявником в напруженому політичному та соціальному контексті.

Що стосується другого критерію, було необхідно перевірити, чи можуть оскаржувані коментарі розглядається як прямий чи непрямий заклик до насильства або як захист від насильства, ненависті чи нетерпимості.

Суд зазначив, що хоча заявник був головним доповідачем в заході вшанування пам’яті визнаному члену терористичної організації ЕТА та його прославлянні, промова в цілому ні прямо, ні побічно не просувала ні використання насильства, ні збройного опору. Заявник прямо рекомендував людям обрати найбільш відповідний шлях до демократичного сценарію. Навіть якщо деякі вирази, використані заявником, можуть вважатися неоднозначними, на думку Суду, не було підстав робити висновок про те, що заявник мав намір спонукати людей вдаватися до насильства потураючи та вихваляючи терористичне насильство.

Суд також зазначив, що заявник не організовував захід та не був відповідальним за проектування фотокарток членів ЕТА в масках. Таким чином, Суд постановив, що лише той факт, що заявник брав участь у цьому заході, сам по собі не може розглядатися як заклик до використання насильства або як прояв мови ненависті.

Наприкінці, що стосується третього критерію, що характеризує мову ворожнечі, а саме формулювання коментарів та їх пряма чи непряма здатність призвести до шкідливих наслідків Суд зазначив, що заяви заявника були зроблені усно в рамках заходу, у якому взяли участь прихильники баскського сепаратистського руху, та, за особливих обставин справи, спосіб, в який заявник сформулював свої слова, не був очевидно спрямований на створення негативних наслідків.

Таким чином, з урахуванням всіх відповідних критеріїв в контексті справи Суд не міг погодитися з оцінюванням національного суду, яке призвело до засудження заявника. У світлі обставин, що стосуються оскаржуваної події, промова заявника не мала нічого спільного з «мовою ненависті». Суд не міг дійти висновку, що заявник намагався потурати терористичні акти або прославляти тероризм. Зовсім навпаки: промова, які зачитував заявник, втілювала заклик до роздумів, спрямованих на просування нового шляху до демократії. Хоча, у відповідний час терористичні злочини, здійснені ЕТА, все ще були суворою реальністю, засудження заявника, якого визнали відповідальним за всі дії, вчинені під час вшанування пам’яті Аргалі, було абсолютно необґрунтованим.

З урахуванням того, що не було встановлено прямого або непрямого підбурювання до терористичних злочинів, а промова заявника скоріше спонукала його аудиторію продовжувати демократичний шлях до політичних цілей abertzale лівих, втручання державних органів у право заявника на свободу вираження поглядів неможливо вважати «необхідним у демократичному суспільстві». Отже, мало місце порушення статті 10 Конвенції.

Справедлива сатисфакція (Стаття 41)

Суд постановив, що Іспанія повинна виплатити заявникові 6 000 євро (EUR) відшкодування матеріальної шкоди, та 5 000 євро відшкодування видатків і витрат.

Окремі думки

Суддя Lemmens висловив особливу позитивну думку. Суддя Dedov висловив особливу негативну думку. Ці думки додані до рішення..

Рішення доступне лише французькою мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту