Справа «Джедді проти Італії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

14 Січня 2020
|
305
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 006, (2020)
09.01.2020

Jeddi  проти Італії (заява № 42086/14)

Заявник, пан Самі Джедді (Sami Jeddi), є громадянином Тунісу, який народився у 1983 році та мешкає в м. Кастель Вольтурно (Італія).

Справа стосувалася апеляції заявника на його розміщення в Центрі ідентифікації та висилки м. Мілан з метою його висилки незважаючи на постанову суду, яка вимагала від органів влади надати йому посвідку на проживання з гуманітарних міркувань.

У квітні 2011 року пан Jeddi був заарештований італійською поліцією на острові Лампедуза, де він незаконно вийшов на берег та без документів, що посвідчують особу.

21 квітня 2011 року поліція видала наказ про його висилку і для очікування виконання його помістили в Центр ідентифікації та висилки в м. Санта-Марія-Капуа-Ветере; під час перебування там він подав заяву про міжнародний захист. 31 травня 2011 року Територіальна комісія з визнання міжнародного захисту відхилила його запит. Пан Jeddiоскаржив це рішення в окружному суді м. Неаполь. У рішенні від 16 листопада 2011 року суд постановив, що підстав для отримання притулку або допоміжного захисту було недостатньо. Проте, на підставі указу Голови Ради Міністрів від 6 жовтня 2011 року суд вважав , що заявник мав право на дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань до 31 грудня 2012 року.

24 грудня 2011 року пан Jeddiприбув в Швейцарію, де подав заяву про надання притулку. 19 жовтня 2012 року органи влади Швейцарії повернули його Італію відповідно до «Дублінського регламенту». Після прибуття в аеропорт Мілану його доправили до відділу прикордонної поліції і того ж дня префект м. Варесе повідомив його про наказ про висилку. Згідно з цим наказом його доправили до Центру ідентифікації та висилки в Мілані для очікування висилки.

22 жовтня 2012 року заслухавши заявника, якому допомагали перекладач та адвокат, призначений судом, мировий суддя м. Мілан схвалив захід тримання під вартою.

2 листопада 2012 року після того, як його адвокат передав рішення окружного суду м. Неаполь від 21 листопада 2011 року органам поліції Мілану, заявника звільнили. По апеляції заявника мировий суддя м. Варесе скасував наказ про висилку та виявив, що пану Jeddiбуло дозволено залишатися в Італії до 31 грудня 2012 року, дати закінчення терміну дії його дозволу на проживання з гуманітарних міркувань.

Потім заявник подав апеляцію до касаційного суду на рішення мирового судді м. Мілан, який схвалив його розміщення в центрі тримання під вартою. Апеляція була відхилена.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5§1 (право на свободу та безпеку) Європейської конвенції з прав людини заявник стверджував, що його розміщення в Центрі ідентифікації та висилки в Мілані протягом 14 днів незважаючи на рішення окружного суду м. Неаполь, яке вимагало від органів влади Італії надати йому дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань, не відповідало вимогам Конвенції.

Відсутність порушення статті 5§1

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту