Справа «Ді Мартіно і Молінарі проти Італії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

8 Квітня 2021
|
133
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 099, (2021)
25. 03.2021

Di Martino і Molinari проти Італії (№ 15931/15 і 16459/15)

Заявники, Leonardo Di Martino et Anna Maria Molinari, є громадянами Італії, які народилися в 1958 та 1965 році, відповідно. Вони мешкають в муніципалітеті Ланчано та Граньяно (Італія). Вони одружені.

Справа стосувалася засудження заявників в апеляційному порядку в рамках кримінального провадження проти злочинного об’єднання мафіозного типу. Заявники скаржились на те, що апеляційний суд не призначив наступне заслуховування свідків обвинувачення до скасування виправдувального вироку першої інстанції.

У невизначені дати заявники були притягнені до судової відповідальності разом з 15 особами.

Пана Di Martino звинувачували у злочинах злочинної змови мафіозного типу, злочинній змові з метою торгівлі наркотиками та вирощуванні наркотичної коноплі. Пані Molinari звинувачували в останніх двох правопорушеннях. Під час слухання вони вимагали судового розгляду за спрощеною процедурою, тобто не за принципами негайного усного провадження, а на підставі доказів в матеріалах обвинувачення (статті 438-443 Кодексу кримінальних проваджень). Суддя попередніх слухань задовольнив клопотання заявників зазначивши, що повинен бути заслуханий свідок B.S.

У 2012 році пані Molinari була виправдана судом першої інстанції, в той час як її чоловік був визнаний винним виключно в злочині вирощування коноплі.

В 2013 році апеляційний суд скасував це рішення визнавши обох заявників винними у всіх злочинах, в яких їх звинувачували. Заявники подали апеляцію з питань права стверджуючи, що апеляційний суд визнав їх винними не призначивши нове заслуховування всіх свідків обвинувачення.

В 2014 році Касаційний суд відхилив апеляцію на підставі того, що починаючи безпосередньо з першої інстанції судовий розгляд їх справи був проведений відповідно до правил спрощеної процедури. Отже, він постановив, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не мали безпосереднього доступу до заслуховування свідків обвинувачення під час попереднього розслідування, а також те, що ці суди мали «проміжний» контакт з цими показаннями свідків.

Що стосується B.S.,апеляційний суд не ставив під сумнів його надійність.

Заявники покладались на статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції.

Відсутність порушення статті 6§1

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту