Справа «Дан проти Молдови»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

3 Грудня 2020
|
665
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 323, (2020)
10 11.2020

Dan проти Республіки Молдова 2 (заява № 57575/14)

Заявник, Міхаіл Дан (Mihail Dan), є громадянином Молдови, який народився в 1960 році та мешкає в м. Кишинів.

Справа стосувалася кримінального провадження проти нього за отримання хабара, яке було відновлене внаслідок рішення Європейського суду з прав людини ( Dan проти Молдови, № 8999/07).

У своєму основному рішенні від 2011 року Суд постановив, що мало місце порушення статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської Конвенції щодо кримінального провадження, відкритого проти заявника, директора середньої школи в Кишиневі, за вимогу та отримання хабара в обмін на переведення учня в його школу. В 2006 році суди Молдови визнали його винним за звинуваченнями та засудили до п’яти років умовного ув’язнення та штрафу. Суд постановив, зокрема, що провадження не було справедливим, оскільки початкове виправдання заявника було скасоване по апеляції без заслуховування свідків обвинувачення.

Після рішення Суду суди Молдови призначили повторний розгляд справи. В 2013 році Апеляційний суд знову визнав заявника винним покладаючись на заяви трьох із семи свідків, яких спочатку заслухав суд першої інстанції в 2006 році, та відеозапис затримання заявника під час таємної поліцейської операції.

Заявник подав апеляцію з питань права стверджуючи, що всі сім свідків були ненадійними, оскільки вони були співробітниками поліції, а також те, що троє свідків, яких заслухали знову, суперечили заявам, які вони зробили під час початкового провадження. Він також стверджував, що суд покладався на відеозапис поліцейської операції навіть не переглянувши його, оскільки він був втрачений. Верховний суд відхилив його апеляцію з питань права в 2014 році постановивши, що незаслуховування всіх семи свідків не було проблематичним, оскільки один із них тим часом помер, а інший звільнився з підрозділу поліції та його адреса була невідома.

Покладаючись на статтю 6§1 Конвенції заявник стверджував про нове порушення його права на справедливий судовий розгляд у відновленому проти нього провадженні у зв’язку з вивченням доказів та заслуховуванням свідків.

Порушення статті 6§1

Справедлива сатисфакція: 2 000 євро (відшкодування моральної шкоди)

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту