Справа «Бондар проти України» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

24 Квітня 2019
|
389
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 138 (2019)
16.04.2019

Бондар проти України (заява № 18895/08)

Заявник, Михайло Бондар, є громадянином України, який народився в 1960 році. Він помер в 2012 році і його мати продовжила заяву від його імені.

Справа стосувалася його твердження, що його катували для отримання зізнання у вбивстві, а також те, що кримінальне провадження стосовно нього було несправедливим.

Пан Бондар був заарештований у серпні 2003 року за підозрою у вбивстві. Він зізнався, але був звільнений, коли суддя виявив, що проти нього було недостатньо доказів.

Під час наступного розслідування один свідок повідомив, що бачив пана Бондара на задньому дворі жертви з кров’ю на руках приблизно в час вбивства, в той час як три інші свідки повідомили, що він зізнався їм. Розслідування було призупинене у 2004 році, оскільки було неможливо встановити особу винного.

Проте розслідування було відновлене у 2007 році і пан Бондар був знову заарештований, коли з’явилися нові докази від іншого свідка, О. О. повідомила, що пан Бондар зізнався їй у вбивстві, коли вони мешкали в одному селі.

Пан Бондар був притягнутий до суду і був визнаний винним у вбивстві в 2008 році. Він був засуджений до 13 років ув’язнення. Суд першої інстанції посилався на досудові заяви п’яти свідків і їх перехресний допит у суді.

Пан Бондар подав касаційну скаргу стверджуючи, зокрема, що О. відмовилася від своїх свідчень у листі до суду першої інстанції зазначивши, що вона знаходилася під тиском слідчого. Згодом О. відкликала свою відмову від свідчень і суд відмовився знову викликати її як свідка. Верховний суд підтвердив рішення суду першої інстанції і запит пана Бондара у 2009 році про відновлення провадження також був безуспішним.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6§ 1 та 3 (d) (право на справедливий судовий розгляд і право на присутність та допит свідків) Європейської конвенції з прав людини пан Бондар стверджував, що провадження проти нього було несправедливим, оскільки суди посилалися на його зізнання, отримане під примусом, і вони не викликали знову О. як свідка.

Порушення статті 6 § 1 і 3 (d) щодо способу, у який національні суди зверталися до доказів О.

Справедлива сатисфакція: 2500 євро (моральна шкода).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту