Справа «Белугін проти Росії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

2 Грудня 2019
|
3 619
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ
26.11.2019

Belugin проти Росії (заява № 2991/06)

Заявник, Dmitriy Belugin, є громадянином Росії, який народився в 1976 році і зараз відбуває покарання до 20 років ув’язнення в м. Томськ (Росія) за пограбування та вбивство.

Справа по суті стосувалася його твердження про те, що його засудження було засноване на зізнанні, яке його змусили зробити під час перебування під вартою в поліції.

Пан Belugin був заарештований 25 грудня 2002 року за підозрою у нападі. Через два дні після слухання з питання про його затримання суд звільнив його, але він негайно був повторно заарештований. Під час перебування під вартою з 25 до 26 грудня він зізнався у пограбуванні та вбивстві. Проте згодом він відкликав всі свої заяви стверджуючи, що вони були зроблені під примусом.

30 грудня 2002 року його оглянув лікар, який повідомив про синці на його потилиці та правій скроні і садна на зап’ястях, які могли бути отримані за три- п’ять днів до цього.

У 2003 році, а потім у 2012 році органи влади відмовилися розпочинати кримінальне провадження за твердженнями пана Belugin про жорстоке поводження щоразу виявляючи, що ушкодження, зазначені у звіті лікаря, були завдані тому, що він чинив опір арешту. Пан Belugin не оскаржував жодне з цих рішень.

В червні 2006 року пан Belugin був визнаний винним за трьома пунктами пограбування та вбивства і отримав вирок до 20 років ув’язнення. Суд першої інстанції покладався на самообвинувачувальні заяви, які він зробив під час тримання під вартою в поліції. Він відхилив його запит про визнання заяв неприйнятними, оскільки вони були отримані внаслідок побиття поліцією та за відсутності адвоката, дійшовши висновку, що його  ушкодження були отримані після слухання з питання його затримання, тобто 27 грудня 2002 року, і тому після того, як він зробив самообвинувачувальні заяви.

Пан Belugin скаржився, зокрема, на те, що його засудження було засноване на примусовому зізнанні в порушення статті 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції з прав людини.

Порушення статті 6§1

Справедлива сатисфакція: Суд постановив, що виявлення порушення складало достатньо справедливу сатисфакцію моральної шкоди, яка була завдана пану Belugin та присудив йому 1000 євро (EUR) відшкодування видатків і витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту