Справа «Баса проти Туреччини» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

30 Січня 2019
|
346
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 012 (2019)
15.01.2019

Баса проти Туреччини (№ 18740/05 та 19507/05)

Заявники, Хасан Санчак Баса, Ферах Баса, Сонмез Баса, Угур Істіклал Баса, Осман Баріш Баса, Сулейман Хасан Баса, Ібрахім Рамазан Баса і Асіє Берат Баса, є вісьмома громадянами Туреччини, які народилися в 1969, 1942, 1967, 1972, 1974, 1968, 1974 та 1969 роках, відповідно, і мешкають в м. Стамбул, Різе і Анкара (Туреччина).

Справа стосувалася передбачуваного порушення права на повагу до їх власності і скарги на надмірну тривалість відповідного судового провадження.

У 1980 році органи влади зареєстрували нерухомість, розташовану в районі Пазар, провінції Різе. Після процедури реєстрації кадастрова комісія зареєструвала декілька ділянок, які належали предкам заявників відповідно до правового титулу Османської власності, який належав тим самим заявникам, які займали загальну площу близько 5000 м². Одна з меж, викладених у правовому титулі, була сформована річкою Хемшин, яка змінила напрямок у 1946 році після серії природних явищ.

У різні часи Казначейство та муніципалітет Пазар подавали заперечення щодо цих висновків, ці заперечення були відхилені кадастровою комісією. Казначейство подало апеляцію до земельного суду м. Пазар для скасування висновків кадастру щодо оскаржених земельних ділянок стверджуючи, що оскільки, власність, про яку йде мова, була розташована в напрямку течії великої річки, вона не могла належати жодній приватній особі.

Рішенням від 14 лютого 2000 року земельний суд відхилив апеляцію органів влади та підтвердив висновки кадастрової комісії на підставі того, що межі, зазначені в правому титулі заявників дійсно відповідали межам оскаржених земельних ділянок. 12 липня 2000 року приймаючи рішення по апеляції органів влади з питань права Касаційний суд відхилив це рішення. Суд постановив, що оскаржене право власності пов’язане з власністю, межі якої не були стійкими і міцними з огляду на те, що річка, яка складала одну з цих меж, змінила напрямок. Суд зазначив, що це означало, що територія, зазначена а в правовому титулі, повинна переважати. Незважаючи на те, що заявники мали рішення, прийняте судом першої інстанції 24 червня 1947 року, яке вносило зміни в територію, зазначену в правовому титулі, це рішення не було обов’язковим для Казначейства, яке не було стороною в провадженні. Під час прийняття рішення по справі, яка була повернена до нього, земельний суд частково задовольнив скарги Казначейства. Касаційний суд відхилив апеляцію заявників з питань права і їх заяву щодо внесення поправок в рішення.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6§1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) заявники скаржилися на те, що реєстрація оскаржених земельних ділянок щодо Казначейства складала порушення їх права на повагу до їх власності. Вони також скаржилися на тривалість провадження, яку вони вважали надмірною.

Порушення статті 6§1 (тривалість провадження) – стосовно заяви № 18740/05

Справедлива сатисфакція : 13 000 євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди і 1500 євро відшкодування видатків та витрат Хасану Санчак Баса.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту