Справа «Байкін та інші проти Росії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

6 Березня 2020
|
2 739
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 054, (2020)
11.02.2020

Baykin і Інші проти Росії (№ 45720/17)*

Заявники, Stanislav Baykin, та його батьки, Anatoliy Baykin і Larisa Baykina, є громадянами Росії, які народилися у 1982, 1942 та 1950 роках, відповідно.

Справа стосувалася загрози знесення будинку, розташованого біля підземного трубопроводу, та виселення мешканців.

8 лютого 2014 року перший заявник придбав земельну ділянку, на якій був розташований частково збудований будинок, в селі Сафоновське. 22 вересня 2014 року завершивши будівництво будинку він зареєстрував свої права власності за спрощеною процедурою, яка полягала в поданні документу про право власності на земельну ділянку. Його батьки, другий та третій заявники, переїхали в будинок .

20 травня 2015 року компанія, яка володіла та експлуатувала підземний трубопровід поблизу села, надіслала першому заявникові наказ про знесення будинку, оскільки мінімально допустима відстань між будівлею та трубопроводом не була дотримана. 30 липня 2015 року компанія відкрила провадження проти заявника вимагаючи судового наказу про знесення будинку.

Суд постановив, що будинок, розташований на відстані  менше 100 метрів від трубопроводу, був незаконною будівлею та наказав знести її за кошти заявника. Перший і другий заявники подали апеляцію на це рішення. По апеляції обласний суд встановив, що під час будівництва будинку не були дотримані «безпечні відстані» і тому він був збудований з порушенням норм містобудування та забудови. Суд постановив, що будинок був незаконною будівлею та наказав її знести. Всі заявники подали апеляції з питань права, але не мали успіху.

21 квітня 2017 року Громадська палата, державний консультативний орган, зазначила, що суперечки стосовно житлових будинків, розташованих поблизу газопроводів та нафтопроводів існували в майже третині всіх регіонів Росії, що викликало соціальну напруженість і недовіру суспільства до органів влади. У переважній більшості справ суди задовольнили заяви, подані компаніями, які експлуатують небезпечні установки, та видали наказ про знесення відповідних будинків. Власникам, як правило, не було присуджено жодної компенсації – питання, що зменшило ефективність реєстрації прав власності в центральному земельному кадастрі. У своїх зауваженнях від 19 квітня 2019 року уряд повідомив Суд, що Stanislav Baykin не був позбавлений права на будинок і 24 липня 2019 року заявники повідомили Суд, що їх будинок не був знесений.

Перший заявник стверджував, зокрема, що позначення судом його будинку як «незаконної будівлі» і наказ про знесення складав порушення його права, закріпленого в статті 1 Протоколу № 1 (захист власності).

Порушення статті 1 Протоколу №1

Справедлива сатисфакція: 2000 євро (відшкодування моральної шкоди) першому заявникові.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту