Справа «Бадоу проти Румунії» (прес-реліз)

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

2 Липня 2019
|
144
|

Реліз мовою оригіналу можна переглянути за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 237 (2019)
25.06.2019

Недоліки розслідування перевірки документів поліцією порушили Конвенцію

У сьогоднішньому рішенні Комітету у справі Bădoiu проти Румунії (заява № 5365/16) Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення процесуального аспекту статті 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції з права людини.

Справа стосувалася тверджень про насильство поліції та наступне розслідування.

Суд виявив, зокрема, що слідчі органи не встановили з достатньою точністю, що трапилося під час перевірки документів або в відділку поліції для того, щоб чітко визначити походження ушкоджень заявника та відповідальних осіб. Ці недоліки можливо було приписати виключно органам влади.

Основні факти

Заявник, George Vichente Bădoiu, є громадянином Румунії, який народився в 1983 році і мешкає в м. Арад (Румунія).

8 листопада 2010 року, о 23 годині вечора, поліцейська машина зупинилася біля групи друзів, у тому числі пана Bădoiu, та наряд з трьох співробітників поліції провів перевірку документів. Версії обставин уряду і заявника відрізнялися.

Пан  Bădoiu  подав скаргу на трьох співробітників поліції, які, як стверджувалося, грубо поводилися з ним.

6 грудня 2010 року співробітники поліції повідомили, що заявник відмовився показати своє посвідчення особи,  погодився сісти в їх машину для того, щоб поїхати в відділок поліції, але під час поїздки він став агресивним і, після прибуття, напав на співробітника поліції. Поліція була зобов’язана використати силу для того контролювати і надягти кайданки на пана  Bădoiu. Після перевірки його особи вони звинуватили його в незначному правопорушенні і потім відпустили його. Пан  Bădoiu  та його друзі заперечували будь-яке насильство проти поліції. Пан Bădoiu також заперечував присутність свідка поліції на місці перевірки документів і звинуватив його в наданні неправдивих свідчень намовляючи поліцію.

Два експертні звіти Інституту судової медицини м. Арад і Тімішоара підтвердили висновки початкової судово-медичної експертизи, проведеної 12 листопада 2010 року, а саме, те, що ушкодження пана Bădoiu вимагали восьми або дев’яти днів лікування і були викликані ударами твердими предметами. 5 вересня 2012 року прокуратура допитала співробітників поліції. Вони надали свою версію, яка відрізнялася від першої: вони стверджували, що заявник став  агресивним під час перевірки документів, що змусило їх надягти на нього кайданки. У відділку поліції, як стверджувалося, заявник впав на землю і декілька разів навмисно ударився головою об металеву решітку.

22 січня 2014 року прокурор відхилив скаргу на підставі того, що ушкодження були наслідком обґрунтованого і пропорційного використання сили та актів завдання собі шкоди. По апеляції пана  Bădoiu суд м. Арада і апеляційний суд м. Тімішоара видали наказ про відновлення  розслідування вважаючи, що воно не відповідало умовам статті 3 Конвенції. Матеріали справи були передані до військової прокуратури, оскільки один з трьох співробітників поліції мав статус військовослужбовця. Військовий прокурор ще раз допитав відповідних осіб. 30 квітня 2015 року військовий прокурор відклав скаргу вказавши, що поліція застосувала пропорційну силу і деякі ушкодження були нанесені самостійно.

Пан  Bădoiu  подав скаргу на трьох співробітників поліції звинувативши їх у тому, що вони створили неправдиві докази та надали неправдиві факти у своєму звіті про втручання. Суд м. Арад відхилив його скаргу. 8 листопада 2010 року поліція призначила заявникові штраф за відмову надати документи, що засвідчують особи. Суд м. Арад задовольнив апеляцію заявника і скасував штраф вважаючи, що він був жертвою жорстокого поводження поліції.

Наприкінці, прокуратура призначила пану  Bădoiu кримінальний штраф за образи поліцейських. В рішенні, яке стало остаточним 28 березня 2012 року, суд відхилив апеляцію пана Bădoiu виявивши, що він образив співробітників поліції.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) заявник стверджував, що він зазнав жорстокого поводження під час перевірки документів поліцією 8 листопаду 2010 року. Він також скаржився на те, що органи влади не провели ефективне розслідування його тверджень.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 5 січня 2016 року.

Рішення було прийняте Комітетом з трьох суддів в наступному складі:

Faris Vehabović (Боснія і Герцеговина), Голова,

Iulia Antoanella Motoc (Румунія),

Péter Paczolay (Угорщина),

а також Andrea Tamietti, заступник Секретаря Секції.

Рішення Суду

Стаття 3

Суд зазначив, що 22 січня 2014 року прокуратура припинила розслідування вирішивши відкласти скаргу пана  Bădoiu . Він зазначив, що прокуратура взяла до уваги версію співробітників поліції і не розглянула той факт, що 5 вересня 2012 року вони надали іншу версію і змінили свої початкові заяви.

Суд також виявив, що експерти не провели ретельне дослідження ушкоджень пана  Bădoiu, а лише підтвердили висновки першого сертифіката судового медичної експертизи, наданого заявником. Наприкінці, Суд звернув увагу на висновок суду м. Арад та апеляційного суду м. Тімішоара, що розслідування прокуратури, яке в кінцевому підсумку було припинене, не відповідало вимогам статті 3 Конвенції. Крім того, суд м. Арад  постановив, що пан  Bădoiu  зазнав жорстокого поводження трьох співробітників поліції.

Проте, незважаючи на протиріччя між двома версіями, наданими співробітниками поліції, військова прокуратура лише знову допитала трьох співробітників поліції, які повторили свої заяви від 5 вересня 2012 року, і на підставі лише цих тверджень вирішила не відновлювати розслідування і вдруге відклала скаргу заявника.

З огляду на ці недоліки, які можливо було приписати виключно органам влади, Суд виявив, що слідчі органи не встановили з достатньою точністю, що трапилося під час перевірки документів або в відділку поліції для того, щоб чітко визначити походження ушкоджень заявника та відповідальних осіб. Отже, відбулося порушення статті 3 відповідно до її процесуального аспекту.

Справедлива сатисфакція (стаття 41)

Суд постановив, що Румунія повинна виплатити заявникові 19 500 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди, а також 2 000 євро відшкодування видатків та витрат.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту