Справа «Атрістейн Горосабель проти Іспанії»

Документ у перекладі члена Комісії з питань правової реформи при Президентові України, д.ю.н. Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, к.ю.н. Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

31 Січня 2022
|
600
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 017, (2022)
18.01. 2022

Відсутність в заявника доступу до адвоката за власним вибором та відсутність можливості консультуватися з безкоштовним адвокатом під час допиту поліцією під час тримання під вартою без засобів зв’язку

У сьогоднішньому рішенні Палати в справі Atristain Gorosabel  проти Іспанії (заява № 15508/15) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 6 §§ 1 і (право на справедливий судовий розгляд) і 3 (c) (право на юридичну допомогу за власним вибором) Європейської Конвенції з прав людини.

Справа стосувалася досудового тримання заявника без засобів зв’язку та того факту, що його допитували співробітники поліції за відсутності адвоката, при цьому він зробив самообвинувальні заяви. Ці заяви стали частиною причин для його засудження за терористичні злочини.

Суд встановив, зокрема, що перешкоджання доступу заявника до адвоката не надаючи індивідуалізованих підстав підірвало справедливість подальшого кримінального провадження, оскільки початкова обвинувальна заява заявника була визнана доказом. Відсутність заходів правового захисту під час судового розгляду завдала непоправної шкоди його правам на захист.

Основні факти

Заявник, Javier Atristain Gorosabel, є громадянином  Іспанії 1970 року народження. Зараз він відбуває вирок до 17 років позбавлення волі за членство в терористичному угрупуванні та зберігання вибухових речовин.

Пан Atristain Gorosabel був заарештований у Франції відповідно до Європейського ордеру на арешт та був виданий Іспанії в 2010 році за підозрою у злочинах, пов’язаних з терористичним угрупуванням ETA. Він заперечував членство в цій організації. Пізніше того ж року судовий розгляд був припинений.

Також проводилося друге розслідування, особливо сфокусоване на осередку ETA, членом якої ймовірно був пан Atristain Gorosabel. 29 вересня 2010 року Audiencia Nacional видав наказ про його тримання під вартою без засобів зв’язку для захисту недоторканності розслідування. Йому був призначений безкоштовний адвокат, але він не міг з ним розмовляти і йому було заборонено зустрічатися з будь-яким адвокатом.

У світлі речових доказів, вилучених під час обшуку його будинку, в тому числі вибухівки та інформації на комп’ютерних дисках, тримання під вартою було продовжене. Під час допиту поліції він заявив, що «співпрацював» з ЕТА у таких сферах, як спроба викрадення, надання інформації про співробітників поліції і т.д.

Згодом пан Atristain Gorosabel зробив заяву, в якій він вказав, де в його житлі знаходиться схованка вогнепальної зброї, патрони, різні USB-накопичувачі, на яких містяться декілька навчальних посібників з тероризму та деякі підроблені номерні знаки. Поліція знайшла ці речі.

Під час затримання пана Atristain Gorosabel щодня оглядав лікар. Виявилося, що жорстокого поводження не було, хоча він стверджував лікареві, що поліція погрожувала арештом його дівчини.

4 жовтня 2010 року він постав перед слідчим суддею. Його тримання без засобів зв’язку було скасоване. 16 квітня 2013 року він був визнаний винним у причетності до терористичного угрупування та в володінні вибуховими речовинами і засуджений Audiencia Nacional. Суд посилався на різні речові докази та показання свідків, у тому числі ймовірно сховані ним у своєму житлі, а також на його самообвинувальні заяви. Суд вказав, що жорстокого поводження не було і він зробив свої заяви вільно.

Це рішення та висновок про відсутність жорстокого поводження були підтримані Верховним судом. Апеляція amparo пана Atristain Gorosabel була визнана неприйнятною у 2014 році.

Скарги, процедура та склад Суду

Покладаючись на статтю 6§1 (право на справедливий судовий розгляд)  і 3 (c)  (право на правову допомогу за власним вибором) Конвенції заявник скаржився на те, що під час тримання без засобів зв’язку йому було відмовлено в доступі до адвоката за власним вибором під час допиту поліції.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 24 березня 2015 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Georges Ravarani (Люксембург), Голова,

Georgios A. Serghides (Кіпр),

Dmitry Dedov (Росія),

María Elósegui (Іспанія),

Anja Seibert-Fohr (Німеччина),

Andreas Zünd (Швейцарія).

Frédéric Krenc (Бельгія),

а також  Olga Chernishovaı, заступник секретаря Секції.

Рішення Суду

Суд повторив, що стаття 6 застосовується не лише до розгляду справи в суді, а й до досудового провадження. «Звинувачення в скоєнні кримінального злочину» існувало з моменту офіційного повідомлення органами влади про твердження, що особою було вчинене кримінальне правопорушення, або з моменту, коли на становище особи суттєво вплинули дії органів влади. Загалом, доступ до адвоката має бути забезпечений, коли з’являється «звинувачення в скоєнні кримінального злочину». Він ще раз наголосив, що наказ про тримання під вартою засобів зв’язку повинен видаватися лише слідчим суддею за виняткових обставин і лише для цілей, передбачених законом.

Хоча це і не було вирішальним, Суд виявив, що не було індивідуального оцінювання та обґрунтування органами влади необхідності обмеження доступу заявника до адвоката за власним вибором і навіть повна відсутність в деякий момент. Наказ про тримання під вартою без засобів зв’язку відповідав закону, але мав занадто загальний характер.

Суд зауважив, що заяви, зроблені заявником у відділку поліції, складали важливу основу для засудження заявника, а також те, що національний суд не розглянув скарги на те, що безкоштовний адвокат не міг зв’язатися із заявником у цей час. В значенні загальної справедливості провадження перешкоджання доступу заявника до адвоката у відповідний час, а також доступу до адвоката за власним вибором не надаючи індивідуалізованих підстав підірвало справедливість подальшого кримінального провадження, оскільки початкова обвинувальна заява заявника була визнана доказом. Відсутність заходів правового захисту під час судового розгляду завдала непоправної шкоди його правам на захист.

Тому мало місце порушення статті 6 §§ 1 та 3 (c)  Конвенції.

Наприкінці Суд зазначив, що до Кримінально-процесуального кодексу були внесені зміни відповідно до Органічного закону 13/2015 від 5 жовтня 2015 року та зараз він надає індивідуальну оцінку особливих обставин осіб, яких тримають під вартою без засобів зв’язку. Проте ця поправка не була застосовною на той час, що розглядається.

Справедлива сатисфакція (Стаття 41)

Суд постановив, що Іспанія повинна виплатити заявникові 12 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди та 8 000  євро відшкодування видатків і витрат

Рішення доступне лише англійською мовою.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту