З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 019, (2021)
19. 01.2021

Aktiva DOO проти Сербії (№ 23079/11)

Заявник, Activa DOO, є компанією, що заснованою в Белграді.

Справа стосувалася вилучення та продажу державою товарів, що належать компанії-заявникові.

Наприкінці 2004 року компанія-заявник законно імпортувала близько 650 тон гладких залізних прутів та 252 тон гофрованих залізних прутів для використання в залізобетоні. Вони зберігалися в складах інших компаній.

В січні 2005 року була проведена перевірка складів. Органи влади виявили порушення в бухгалтерському обліку, що складають незначне правопорушення. В окремих рішеннях від 28 та 31 січня 2005 року були видані накази про конфіскацію товарів компанії-заявника.

Рішення від 28 січня було підтримане відповідним урядовим міністерством. Компанія-заявник вимагала судового перегляду у Верховному суді, який скасував початкові рішення. Новий наказ про конфіскацію товарів був виданий та підтриманий Верховним судом. Компанія-заявник подала апеляцію до Конституційного суду, який попросив компанію-заявника вказати «чіткі законні підстави, передбачені конституцією для її скарги». Апеляція була відхилена, Конституційний суд встановив, що компанія-заявник лише повторила свої початкові підстави для апеляції.

Рішення від 31 січня пройшло аналогічний процес у судах нижчої інстанції.  Проте 15 травня 2014 року Конституційний суд скасував попередні рішення та призначив нову перевірку.

Адміністративний суд наказав повернути товари компанії-заявника 31 січня 2015 року, при цьому вартість повинна була бути повернута у виконавчому провадженні. Органи влади подали апеляцію з питань права, що призвело до відновлення провадження, яке ще триває.

Проти компанії-заявника та її керуючого директора було відкрите провадження за незначний злочин порушення бухгалтерського обліку. Перш ніж справа могла бути остаточно розглянута, стверджуваний злочин був погашений давністю.

Покладаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Європейської Конвенції компанія-заявник скаржилася на те, що конфіскація та продаж її товарів порушили її права.

Порушення статті 1 Протоколу №1

Справедлива сатисфакція: Суд постановив, що  виявлення порушення складало достатню справедливу сатисфакцію щодо моральної шкоди, завданої компанії-заявникові, а також те, що держава-відповідач повинна була виплатити компанії-заявникові 1200 євро витрат.

Далі Суд постановив, що питання застосування статті 41 (справедлива сатисфакція) щодо матеріальної шкоди не було готове для вирішення і відклав його розгляду на пізнішу дату.