Справа «Агапов проти Росії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

4 Листопада 2020
|
1 374
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 270, (2020)
06. 10.2020

Agapov  проти Росії (№. 52464/15)

Заявник, Anatoliy Agapov, є громадянином Росії, який народився в 1967 році та мешкає в Краснодарі (Росія).

Справа стосувалася його скарги на те, що він був змушений сплатити податкову заборгованість компанії Argo-RusCom Ltd, в якій він був керуючим директором.

В 2013 році органи податкової інспекції провели перевірку Argo-RusCom Ltd і виявили, що компанія ухилялася від сплати податку на додану вартість. Вони наказали сплатити податкову заборгованість. Потім справу розглядали господарські суди, які в 2015 році підтвердили законність вимог органів влади остаточним рішенням.

Компанія заявника, яка не була здатна сплатити заборговану суму, була ліквідована та знята з реєстрації в 2015 році.

Тим часом, в 2014 році слідчі органи відмовились відкривати кримінальне провадження проти заявника за звинуваченням в ухиленні від сплати податків, оскільки судове переслідування було погашене давністю.

Потім податкові органи подали позов проти заявника про відшкодування збитків. Цивільні суди, посилаючись на аудиторський звіт та рішення слідчого від 2014 року, визнали його відповідальним за борг своєї компанії зазначивши, зокрема, що він вчинив «протиправні дії із злочинним наміром ухилення від сплати податків».

Всі його апеляції були безуспішними, в кінцевому підсумку в листопаді 2015 року.

Покладаючись на статтю 6§2  (презумпція невинуватості) Європейської Конвенції заявник скаржився на те, що в рішенні цивільних судів він був визнаний винним в ухиленні  від сплати податків незважаючи на той факт, що він ніколи не був засуджений за такий злочин. Також покладаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції він скаржився на те, що рішення про визнання його відповідальним за податкову заборгованість його компанії складало незаконне втручання в його права власності.

Порушення статті 6§2

Порушення статті 1 Протоколу 1

Справедлива сатисфакція: 688 євро (EUR) (матеріальна шкода) та 7 800 євро (моральна шкода).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту