Справа «Афтанаш проти Румунії»

Документ у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

26 Червня 2020
|
215
|

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 139, (2020)
26.05.2020

Aftanache проти Румунії (№ 999/19)

Заявник, Mihai Aftanache, є громадянином Румунії, який народився в 1982 році і мешкає в м.Тімішоара (Румунія).

Справа стосувалась його скарги на лікування діабету, в якому йому було відмовлено, а також на необґрунтоване позбавлення волі.

В березні 2017 року заявник, хворий на діабет 1-го типу та який приймає інсулін, відчув слабкість в місцевій аптеці та для нього викликали швидку допомогу. Фельдшер швидкої допомоги вирішив, що заявник вживав наркотики, що він заперечував, та розповів їм про свій медичний стан.

Незважаючи на те, що вони виявили дисбаланс у рівні глюкози в крові, вони проігнорували його прохання допомогти йому повернутися додому і повідомили йому, що він зможе отримати інсулін лише після здачі тесту на вживання наркотиків в лікарні. Коли він відмовився, вони закрили двері швидкої допомоги і стримували його. Один з фельдшерів викликав поліцію: заявник повідомив їм, що йому потрібен інсулін, який був у нього вдома, а також те, що він не вживав жодних наркотичних речовин. Поліція все ж вирішила супроводжувати швидку допомогу до муніципальної лікарні м. Тімішоара. Заявник протягом цього часу повідомив дружину про те, що відбувається. Опинившись у лікарні він сказав лікарю, що йому потрібен інсулін, але лікар наполягав на тому, щоб він спочатку погодився здати аналіз на вживання наркотиків, в чому він відмовлявся. Тоді лікар вирішив відправити його в психіатричну лікарню, звідки він їхав тією ж швидкою допомогою та в тому ж поліції супроводі. Хоча при цьому в лікарні дружина заявника та медсестра, яким було відомо про його обставини, пояснили, що він страждав від хронічного захворювання, а також те, що він не був наркоманом.

В кінцевому підсумку він погодився здати тест на вживання наркотиків і його забрали назад в муніципальну лікарню, в якій його тест виявився негативним. Згодом йому дали інсулін, хоча в іншій дозі, ніж зазвичай.

Заявник зазначає, що він перебував під вартою в поліції протягом близько шести годин.

Заявник подав обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення проти чотирьох членів бригади швидкої допомоги за відмову в медикаментозному лікуванні та наражання його життя на небезпеку. Він також подав скаргу на співробітника поліції, який, як стверджувалося, намагався переконати його не відкривати справу проти фельдшерів.

В травні 2018 року прокуратура закінчила розслідування на підставі відсутності доказів будь-якого правопорушення бригадою швидкої допомоги або поліцейського. Апеляції заявника на це рішення були безуспішними.

В червні 2017 року Управління громадського здоров’я також відхилило скаргу заявника.

Заявник скаржився, зокрема, відповідно до статті 2 (право на життя) на те, що бригада швидкої допомоги та персонал лікарні , який відмовив в лікуванні в березні 2017 року, наразили його життя на небезпеку. Він також скаржився на те, що розслідування та кримінальне провадження не були справедливими.

Покладаючись на статтю 5§1 (право на свободу та безпеку) він скаржився на незаконне позбавлення волі бригадою швидкої допомоги за допомоги поліції.

Порушення статті 2 (розслідування).

Порушення статті 5§1

Справедлива сатисфакція: 12 000 євро (моральна шкода) та 17 євро (видатки і витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту