Рішення ЄСПЛ у справі «Мохамед Хасан проти Норвегії» від 26.04.2018 (прес-реліз)

Справа стосувалася позбавлення батьківських прав заявниці щодо двох її дочок та усиновлення їх прийомною сім'єю проти її бажання.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

5 Травня 2018
|
2 071
|

Прес-реліз англійською мовою можна переглянути за посиланням.

***

Мохамед Хасан проти Норвегії (№ 27496/15)

Заявник, Іван Мохамед Хасан, є громадянкою Іраку, яка народилася в 1979 році і мешкає в Норвегії.

1 Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Після подання такого запиту, колегія із п’яти суддів розглядає питання, чи заслуговує справа наступного розгляду. У такому випадку Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо запит про передачу на розгляд відхилений, рішення Палати стане остаточним в той же день. Відповідно до статті 28 Конвенції, рішення, винесені Комітетом,є остаточними.

Після того, як судове рішення стає остаточним, його передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання. Більш докладну інформацію про процес виконання можливо знайти тут: www.coe.int/t/dghl/monitoring/execution

2 Рішення про визнання скарг неприйнятними і рішення про вилучення заяв з реєстру є остаточними.

Справа стосувалася позбавлення батьківських прав заявниці щодо двох її дочок та усиновлення їх прийомною сім’єю проти її бажання. Пані Мохамед Хасан переїхала в Норвегію в 2006 році після одруження з чоловіком, який народився в Іраку та переїхав у 1999 році. Вони мали двох дочок, які народилися у лютому 2008 року та червні 2010 року, відповідно. Вона була залучена органами по догляду за дитиною протягом декількох років з 2009 року внаслідок насильства її чоловіка. Вона провела час у кризових центрах з її першою дочкою, а органи влади приймали декілька рішень про сім’ю, в тому числі обмеження доступу чоловіка до заявника та їх дочки. У листопаді 2010 року двоє дітей були розміщені в сімейному притулку. В червні 2011 року діти були викрадені двома особами в масках під час їх зустрічі з заявником, яка отримала тілесні ушкодження під час нападу. Діти згодом були знайдені в квартирі і батько зізнався, що він організував спробу викрадення. Згодом, в червні 2011 року Комісія із соціального захисту населення видала наказ, який був підтриманий по апеляції, що обоє дітей повинні бути взяті під опіку в окремих сімейних притулках за таємними адресами та були заборонені будь-які контакти між ними і батьками. Ще одне рішення було прийняте у лютому 2014 року стосовно утримання дітей в сімейному притулку і надання дозволу на їх усиновлення прийомними батьками як таке, що є в їх найкращих інтересах, рішення, яке було схвалене рішенням міського суду у вересні 2014 року. Національні суди встановили, зокрема, що заявник не мала б можливості захистити дітей від насильства їх батька, а також взяли до уваги прихильність дітей до їх прийомних батьків після тривалого часу опіки над ними. Заявникові та її чоловіку було відмовлено у наданні дозволу на апеляцію.

Пані Мохамед Хасан скаржилась відповідно до статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) на рішення про скасування її батьківських повноважень над її двома дітьми і надання дозволу на їх усиновлення.

Відсутність порушення статті 8.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту