Постанови і рішення від 27 квітня 2017 року

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Лютого 2018
|
1 655
|

Прес-реліз,

виданий Секретарем Суду

ЄСПЛ 140 (2017)

27.04.2017

Постанови і рішення від 27 квітня 2017 року

Європейський суд з прав людини сьогодні в письмовій формі повідомив про п’ять постанов1 і вісім рішень 2 Палати: чотири постанови Палати наведені нижче; окремий прес-реліз був опублікований для однієї постанови у справі Зоммер проти Німеччини(заява № 73607/13.); з восьма рішеннями можливо ознайомитися на HUDOC і вони не вказані в цьому прес-релізі.

Рішення французькою мовою нижче позначені зірочкою (*).

Асатрян проти Вірменії (Заява №. 3571/09)

Заявник, Сільва Асатрян, є громадянкою Вірменії, яка народилася в 1960 році і мешкала в Єревані до її ув’язнення. Вона скаржилася на відсутність справедливого слухання у кримінальному провадженні, відкритого проти неї. У жовтні 2007 року вона була визнана винною в замаху на вбивство і засуджена до дев’яти років ув’язнення стосовно підриву автомобіля в 2001 році. Асатрян подала апеляцію проти її засудження, але вона в кінцевому рахунку була безуспішною. Посилаючись, зокрема, на статтю 6 §§ 1 і 3 (d) (Право на справедливий судовий розгляд і право на присутність і допит свідків) Європейської Конвенції з прав людини вона скаржилася на те, що під час відхилення її апеляції кримінальний суд посилався на досудові свідчення свідків, які не були зачитані і розглянуті в суді першої інстанції або по апеляції, а також на те, що вона не мала можливості відведення свідків, які надавали свідчення, на будь-якому етапі провадження.

Порушення статті 6 §§ 1 і 3 (г)

Справедлива сатисфакція 2400 (EUR) євро (моральна шкода) і 1700 EUR (видатки і витрати).

Ді Санте проти Італії (№ 32143/10) *

Заявник, Паоло ді Санте, є громадянином Італії, який народився в 1958 році і мешкає в Бізенті (Італія). Справа стосувалася скарги Ді Санте на тривалість провадження і, зокрема, термін позовної давності для подання вимоги компенсації за порушення права на розгляд справи протягом розумного строку, нездатність виконати рішення «Пінто» Апеляційного суду і неефективність «Закону Пінто» як засобу судового захисту.

Ді Санте є стороною в провадженні, відкритому 13 травня 1993 року. 16 вересня 2008 року він подав позов до Апеляційного суду м. Кампобассо відповідно до «Закону Пінто» в якому він скаржився на надмірну тривалість провадження, про яке йде мова.

У рішенні від 14 квітня 2009 року Апеляційний суд зазначив, що провадження перевищило розумний проміжок часу, але лише стосовно періоду між 1998 і 2008 роками, встановивши, що право на

1 Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Після подання такого запиту, колегія із п’яти суддів розглядає питання чи, заслуговує справа наступного розгляду. У такому випадку Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо запит про передачу на розгляд відхилений, рішення Палати стане остаточним в той же день. Відповідно до статті 28 Конвенції, рішення, винесені Комітетом, є остаточними.

Після того, як судове рішення стає остаточним, його передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання. Більш докладну інформацію про процес виконання можливо знайти тут: www.coe.int/t/dghl/monitoring/execution

2 Рішення про визнання скарг неприйнятними і рішення про вилучення заяв з реєстру є остаточними.

компенсацію за порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку підпорядковувалось встановленому законом терміну давності в десять років. Суд постановив, що Ді Санте повинен був подати позов відповідно до «Закону Пінто» до закінчення цього терміну давності. Під час розгляду питання на справедливій основі суд присудив заявнику 6000 євро (EUR) моральної шкоди та 1000 євро видатків і витрат. Оскільки не було подано жодної апеляції з питань права рішення стало остаточним 23 листопада 2009 року. Присуджена Апеляційним судом сума була сплачена 19 серпня 2013 року.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного проміжку часу) Ді Санте скаржився на те, що Апеляційний суд застосував термін давності десять років до його вимоги компенсації за передбачуване порушення його права на розгляд справи впродовж розумного строку. Відповідно до статті 13 (право на ефективний засіб судового захисту) він скаржився на те, що засіб судового захисту відповідно до «Закону Пінто» був неефективним, заперечуючи, зокрема, застосування десятирічного терміну давності до його вимоги компенсації за порушення права на розгляд справи впродовж розумного строку, а також до тривалості провадження відповідно до закону «Пінто».

Порушення статті 6 § 1

Відсутність порушення статті 13

Справедлива сатисфакція: 200 EUR (моральна шкода) і 200 євро (видатки і витрати).

Шмідт проти Латвії (№ 22493/05)

Заявник, Хайде Лідія Фрідель Шмідт, є громадянкою Німеччини, яка народилася в 1938 році і мешкає в м. Гамбург (Німеччина). Справа стосувалася її скарги на несправедливість шлюборозлучного процесу.

Вона вийшла заміж за A.S., громадянина Латвії, в 1970 році і до їх розлучення в 1999/2000 роках вони мешкали в квартирах в Гамбурзі і Ризі. У 2003 році A.S. розпочав шлюборозлучний процес в судах Латвії. Пані Шмідт, яка вже не мешкала в Латвії, була повідомлена про шлюборозлучний процес за допомогою викликів до суду, які надсилались їй за останнім відомим місцем проживання, а саме в квартиру в Ризі, в якій вона раніше мешкала з її чоловіком і в якій він мешкав до того часу. Оскільки суди не мали можливості зв’язатися з пані Шмідт і A.S. повідомив, що йому було невідоме місце проживання його дружини, суд опублікував два повідомлення в Офіційному віснику. Прийнявши рішення за її відсутності суди надали розлучення в 2004 році. Оскільки незадовго після того A.S. помер, за словами пані Шмідт, вона дізналася про розлучення лише тоді, коли вона їхала в Ригу для участі в його похороні. Її прохання про перегляд в порядку нагляду судового рішення, в якому було надане розлучення, було відхилене в 2005 році; Сенат Верховного суду дійшов висновку, що дії суду першої інстанції були сумісними з вимогами Цивільно-процесуального кодексу.

Посилаючись на статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд і доступ до суду) пані Шмідт стверджувала, що, через те, що їй не було відомо про шлюборозлучний процес, вона була позбавлена права брати участь в цьому процесі, а також на позбавлення інших процесуальних прав. Вона заперечує, зокрема, твердження її колишнього чоловіка, що йому не було відоме її нове місце проживання.

Порушення статті 6 § 1

Справедлива сатисфакція: 5000 EUR (моральна шкода) і 1000 EUR (видатки і витрати).

Жердєв проти України (№. 34015/07)

Заявник, Артем Жердєв, є громадянином України, який народився в 1988 році і на час його останнього зв’язку з Судом він знаходився під вартою в м. Торецьк (Україна). У 2005 році, коли Жердєву було 16 років, він був заарештований у зв’язку з вбивством нічного охоронця в магазині в м. Торецьк. Після тривалого кримінального провадження (в тому числі численні апеляцій і декількох повторних слухань) в 2009 році він був визнаний винним в грабежі і вбивстві за обтяжуючих обставин, і був засуджений до 13 років ув’язнення. Він подавав значну кількість скарг стосовно розслідування і провадження проти нього. Зокрема, він стверджував, що він зазнав фізичного і психологічного жорстокого поводження поліції з метою отримання зізнання; його допитували за присутності адвоката, якого він не обрав добровільно; свідчення були використані для його засудження; він не отримав допомоги адвоката під час впізнання та інших слідчих дій; і його досудове ув’язнення було незаконним і необґрунтовано тривалим. Він посилався на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), статтю 5 § 1 (с) (право на свободу і безпеку), статтю 5 § 3 (право на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження), і статтю 6 §§ 1 і 3(с) (право на справедливий судовий розгляд і право на юридичну допомогу за власним вибором).

Порушення статті 3 (поводження, яке принижує гідність)

Порушення статті 3 (розслідування)

Порушення статті 5 § 1 – щодо утримання Жердєва під вартою з 10 травня 2006 року до 25 січня 2008 року і з 24 липня 2008 року до 11 листопада 2009 року

Порушення статті 5 § 3

Відсутність порушення статті 6 §§ 1 і 3 (с)

Справедлива сатисфакція: 8000 EUR (моральна шкода) і 2150 EUR (видатки і витрати).

Цей прес-реліз є документом, підготовленим Секретаріатом. Він не зобов’язує Суд. Рішення, постанови і додаткову інформацію про Суд можливо знайти на інтернет-сторінці www.echr.coe.int. Для отримання прес-релізів Суду підпишіться тут: www.echr.coe.int/RSS/en або слідкуйте за нами в Twitter @ECHR_Press.

Контакти для преси

[email protected] | тел: +33 3 90 21 42 08

Трейсі Тьорнер-Третц (тел: + 33 3 88 41 35 30)

Деніс Ламберт (тел: + 33 3 90 21 41 09)

Інджи Ертекін (тел: + 33 3 90 21 55 30)

Джордж Стеффорд (тел: + 33 3 90 21 41 71)

Європейський суд з прав людини був створений в Страсбурзі державами-членами Ради Європи в 1959 році для розгляду порушень Європейської конвенції з прав людини 1950 року.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту