Постанови і рішення від 18 травня 2017 року

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Лютого 2018
|
1 740
|

Прес-реліз,

виданий Секретарем Суду

ЄСПЛ 156 (2017)

18.05.2017

Переклад здійснено адвокатами Дроздовим О.М. та Дроздовою О.В.

Постанови і рішення від 18 травня 2017 року

Європейський суд з прав людини сьогодні в письмовій формі повідомив про 13 постанов1 і 68 рішення2: два рішення Палати підсумовані нижче; окремий прес-реліз був опублікований для одного іншого рішення Палати в справі Йоуханнессон і інші проти Ісландії ( заява № 22007/11); з десятьма постановами Комітету, які стосуються питань, які вже були подані до Суду і 68 рішеннями можливо ознайомитися на HUDOC і вони не вказані в цьому прес-релізі.

Постанови французькою мовою нижче позначені зірочкою (*).

Петріє проти Італії (заява №. 25322/12) *

Заявник, Девід Петріє, є громадянином Сполученого Королівства, який народився в 1951 році і мешкає в Вероні. Він є головою Асоціації іноземних викладачів в Італії (ALLSI).

Справа стосувалася відхилення позову за наклеп, поданого Петріє.

26 лютого 1997 року на засіданні Комітету з зайнятості та соціальних питань Європейського Парламенту стосовно положення іноземних викладачів, які не є громадянами Італії та які працюють в італійських університетах Петріє зробив наступні зауваження: «Отже, як це відбувається? Це відбувається тому, що в Італії існує система і складно перекласти слово «raccomandazioni», воно походить від слова «рекомендувати»». X, генеральний директор відділу з університетської автономії Міністерства університетів і науково-технічних досліджень Італії та Y, віце-канцлер університету, також були присутні на зустрічі.

23 січня 1998 року Петріє взяв участь у відкритому засіданні, організованому Болонським університетом, під час якого X вказав, що «викладач, присутній в залі, звинуватив Італію в Комітеті Європейського парламенту в Брюсселі, в тому, що вона була країною, якою керує мафія». Вважаючи себе обвинуваченим Петріє відповів, що він ніколи не використовував слово «мафія» і попросив X забрати його зауваження. Тоді втрутився Y, стверджуючи, що зауваження Х були правдивими. X і Y відмовилися скасувати свої твердження.

4 липня 1998 року Петріє подав позов про відшкодування шкоди до Болонського районного суду проти X і Y стверджуючи, що вони приписували йому зауваження, які він ніколи не робив і була завдана шкода його репутації, честі і особистій ідентичності. 6 квітня 2002 року районний суд задовольнив його вимоги виявивши, що Петріє не говорив, що Італія була «країною, якою керує мафія». Суд наказав X і Y спільно сплатити пану Петріє 19000 євро (EUR) моральної шкоди та 6520 EUR в судових витрат. X і Y подали апеляцію проти цього рішення до Болонського Апеляційного суду, який задовольнив їх апеляцію і відхилив позов Петріє за наклеп. Петріє повинен був відшкодувати судові витрати, понесені X і Y (4500 EUR). Він безуспішно подав апеляцію з питань права.

1 Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Після подання такого запиту, колегія із п’яти суддів розглядає питання чи, заслуговує справа наступного розгляду. У такому випадку Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо запит про передачу на розгляд відхилений, рішення Палати стане остаточним в той же день. Відповідно до статті 28 Конвенції, рішення, винесені Комітетом, є остаточними.

Після того, як судове рішення стає остаточним, його передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання. Більш докладну інформацію про процес виконання можливо знайти тут: www.coe.int/t/dghl/monitoring/execution

2 Рішення про визнання скарг неприйнятними і рішення про вилучення заяв з реєстру є остаточними.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини Петріє стверджував, що відхилення його позову про наклеп складало необґрунтоване втручання в його право на захист його репутації та його право на повагу до його приватного життя.

Відсутність порушення статті 8

Бозе проти Латвії (№ 40927/05)

Заявник, Валдіс Бозе, є громадянином Латвії, який народився в 1958 році і мешкає в Ризі. Справа стосувалася його скарги на обшук і конфіскацію в його квартирі.

У червні 2004 року поліція провела таємне розслідування твердження, що Бозе продавав незапатентовані ліки для лікування ВІЛ-інфекції, гепатиту та раку через Інтернет. Таємні співробітники домовилися зустрітися з Бозе біля його квартири і придбали деякі ліки. Вони відразу ж розповіли йому про операцію і продовжили проводити огляд його квартири. Бозе був проінформований про те, що огляд його будинку повинен був бути проведений згідно з відповідними положеннями Кримінально-процесуального кодексу. Наслідком перевірки, яка тривала п’ять годин, стала конфіскація цілого ряду предметів, в тому числі комп’ютера і жорсткого диска комп’ютера Бозе. Йому згодом були призначені штрафи в двох наборах адміністративних проваджень за виробництво і торгівлю незапатентованими фармацевтичними товарами. У той же час Бозе подавав різні скарги до поліції та органів прокуратури стверджуючи, що перевірка відповідала обшуку і цей обшук був незаконним. Проте всі його скарги були відхилені, оскільки органи влади виявили, що перевірка і конфіскація відповідали актуальним положенням Закону про поліцію.

Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя, житла та листування) Бозе стверджував, що обшук його квартири і конфіскація його особистого майна не були дозволені законом.

Порушення статті 8

Справедлива сатисфакція: 3000 євро (EUR) (моральна шкода).

Цей прес-реліз є документом, підготовленим Секретаріатом. Він не зобов’язує Суд. Рішення, постанови і додаткову інформацію про Суд можливо знайти на інтернет-сторінці www.echr.coe.int. Для отримання прес-релізів Суду підпишіться тут: www.echr.coe.int/RSS/en або слідкуйте за нами в Twitter @ECHR_Press.

Контакти для преси

[email protected] | тел: +33 3 90 21 42 08

Трейсі Тьорнер-Третц (тел: + 33 3 88 41 35 30)

Деніс Ламберт (тел: + 33 3 90 21 41 09)

Інджи Ертекін (тел: + 33 3 90 21 55 30)

Джордж Стеффорд (тел: + 33 3 90 21 41 71)

Європейський суд з прав людини був створений в Страсбурзі державами-членами Ради Європи в 1959 році для розгляду порушень Європейської конвенції з прав людини 1950 року.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту