Постанови і рішення від 16 березня 2017року [ЄСПЛ]

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Лютого 2018
|
1 658
|

Прес-реліз,

виданий Секретарем Суду

ЄСПЛ 091 (2017)

16.03.2017

Постанови і рішення від 16 березня 2017року

Європейський суд з прав людини сьогодні в письмовій формі повідомив про п’ять постанов і 48 рішень 2: два рішення Палати підсумовані нижче; для двох рішень Палати у справах Mодесту проти Греції (заява №. 51693/13) і  Oлафссон проти Ісландії (№ 58493/13.) були опубліковані окремі прес-релізи; з одною постановою Комітету, яке стосується питань, які вже були подані до Суду, і 48 рішеннями можливо ознайомитись на HUDOC та вони не вказані в цьому прес-релізі.

Рішення французькою мовою нижче відзначені зірочкою (*).

Фрьобріх проти Німеччини (заява №. 23621/11)

Заявник, Карл Хьюберт Фрьобріх, є громадянином Німеччини, який народився в 1934 році і мешкає в м. Штраусберг (Німеччина). Справа стосувалася його права на справедливий судовий розгляд в судовому наглядовому провадженні.

Фрьобріх отримав компенсацію і спеціальну пенсію від влади Німеччини на підставі того, що він відбував тюремне ув’язнення в колишній Німецькій Демократичній Республіці в 1958/59. Проте, суди Німеччини скасували рішення про призначення компенсації і пенсії та зобов’язали Фрьобріха відшкодувати вже виплачену суму на підставі того, що він також працював  таємним інформатором для служби безпеки НДР. Фрьобріх подав заяву про судовий перегляд цього рішення, але заява була відхилена – суд дійшов висновку, що компенсація була призначена лише для невинних жертв колишнього режиму. Суд прийняв рішення в наглядовому провадженні без дебатів сторін вважаючи їх непотрібними. Апеляція Фрьобріха в Апеляційному суді м. Бранденбург була відхилена і Федеральний конституційний суд відмовився розглядати його скаргу.

Посилаючись на статт. 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції з права людини Фрьобріх стверджував, що дебати сторін були вкрай важливими в його справі, а також те, що відмова проведення дебатів порушила його право на справедливий судовий розгляд.

Відсутність порушення статті 6 § 1.

Лоулі-Георгополу проти Греції (№. 22756/09) *

Заявник, Діонісія Лоулі-Георгополу, є громадянкою Греції, яка народилася в 1925 році і мешкає в Афінах.

Справа стосувалася твердження про надмірний формалізм Апеляційного суду Афін.

Цей суд оголосив неприйнятною заяву про приєднання в певне провадження як цивільна сторона, яка вимагає відшкодування на підставі того, що слово «спадкоємець» було відсутнє в протоколі слухань у суді першої інстанції.

1 Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Після подання такого запиту, колегія із п’яти суддів розглядає питання чи, заслуговує справа наступного розгляду. У такому випадку Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо запит про передачу на розгляд відхилений, рішення Палати стане остаточним в той же день. Відповідно до статті 28 Конвенції, рішення, винесені Комітетом, є остаточними.

Після того, як судове рішення стає остаточним, його передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання. Більш докладну інформацію про процес виконання можливо знайти тут: www.coe.int/t/dghl/monitoring/execution

2 Рішення про визнання скарг неприйнятними і рішення про вилучення заяв з реєстру є остаточними.

Діючи від свого імені і як законний представник її чоловіка, який був пристарілий, 23 травня 2002 року Лоулі-Георгополу подала скаргу проти трьох осіб за шахрайство. Було відкрите кримінальне провадження і Лоулі-Георгополу подала заяву про приєднання до справи як цивільної сторони, яка вимагає відшкодування. Чоловік Лоулі-Георгополу помер в серпні 2003 року. У листопаді 2003 року кримінальний суд м. Афіни вирішив не притягати відповідачів до судової відповідальності. Лоулі-Георгополу оскаржила це рішення як цивільна сторона. Апеляційний суд м. Афіни притягнув I.M., одного з відповідачів, до судової відповідальності. І.М. подав апеляцію з питань права. У квітні 2006 року Касаційний суд постановив, що апеляція пані Лоулі-Георгополу була неприйнятною, зазначивши, що вона звернулася «як цивільна сторона» не зазначивши, чи вона подала апеляцію від свого імені або як законний представник її чоловіка. Лоулі-Георгополу подала заяву до Європейського суду з прав людини У постанові від 31 липня 2008 року суд постановив, що Касаційний суд обрав надмірно формалістичний підхід до Лоулі-Георгополу, наслідком чого стала неприйнятність її заяви. Суд встановив, що мало місце порушення статті 6§ 1 Конвенції.

У листопаді 2008 року на підставі рішення, прийнятого судом Лоулі-Георгополу домагалася відновлення кримінального провадження проти І.М. Прокурор відхилив її заяву на підставі того, що Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає перегляду кримінальної справи проти особи, яка була виправдана.

5 травня 2008 року була відкрита нова справа проти I.M. в суді присяжних м. Афіни за іншим звинуваченням в шахрайстві. Лоулі-Георгополу подла заяву про приєднання в провадження як цивільна сторона. 26 червня 2008 року Суд присяжних визанав І.М. винним і засудив його до п1ятнадцяти років ув’язнення і зобов’язав його сплатити Лоулі-Георгополу 44 євро відшкодування моральної шкоди як спадкоємця жертви.

I.M. оскаржив рішення. Лоулі-Георгополу оголосила себе цивільною стороною та спадкоємицею  її чоловіка. Апеляційний суд визнав заяву про приєднання до провадження у справі як цивільної сторони неприйнятною на підставі того, що її заява про приєднання як цивільної сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції була недійсною тому, що вона вказала, що вона діяла як спадкоємець її чоловіка. Лоулі-Георгополу вимагала отримати виправлену копію рішення для того, щоб включити цю подробицю. Голова Суду присяжних відмовився видати наказ про внесення поправок. Апеляційний суд засудив I.M. до шести років ув’язнення за шахрайство та двох років за отримання обманним шляхом неправдивих свідчень і відхилив клопотання заявника про визнання її статусу цивільної сторони. 24 червня 2010 року Касаційний суд відхилив апеляцію I.M. проти рішення апеляційного суду і апеляцію Лоулі-Георгополу щодо невизнання її статусу цивільної сторони на підставі того, що вона не мала права діяти.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6 § 1  (право на справедливий судовий розгляд) заявник скаржилася на порушення її права на суд через надмірно формалістичний підхід, обраний апеляційним судом м.Афіни, який постановив, що її заява про приєднання як цивільної сторони була неприйнятною на підставі того, що слово «спадкоємець» не було вказане в протоколі судового засідання в суді першої інстанції, в той час як було однозначно зрозуміло з усіх документів у справі, що вана мала цей статус.

Порушення статті 6 § 1

Справедлива сатисфакція: 3000 євро (EUR) (моральна шкода).

Цей прес-реліз є документом, підготовленим Секретаріатом. Він не зобов’язує суд. Рішення, постанови і додаткову інформацію про Суд можливо знайти на інтернет-сторінці www.echr.coe.int. Для отримання прес-релізів Суду підпишіться тут: www.echr.coe.int/RSS/en або слідкуйте за нами в Twitter @ECHR_Press.

Контакти для преси

[email protected] | тел: +33 3 90 21 42 08

Трейсі Тьорнер-Третц (тел: + 33 3 88 41 35 30)

Деніс Ламберт (тел: + 33 3 90 21 41 09)

Інджи Ертекін (тел: + 33 3 90 21 55 30)

Джордж Стеффорд (тел: + 33 3 90 21 41 71)

Європейський суд з прав людини був створений в Страсбурзі державами-членами Ради Європи в 1959 році для розгляду порушень Європейської конвенції з прав людини 1950 року.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту