Переклад постанов і рішень ЄСПЛ від 8 грудня 2016 року.

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

20 Лютого 2018
|
1 821
|

Постанови і рішення від 8 грудня 2016 року

Чернецький проти України (скарга №. 44316/07)

Заявник, Володимир Чернецький, є громадянином України, який народився в 1963 році. Справа стосувалася скарги Чернецького стосовно того, що йому не дозволили повторно укласти шлюб під час відбування покарання до тюремного ув’язнення.

Чернецький був визнаний винним і засуджений до 15 років ув’язнення в 2002 році. Під час перебування у в’язниці його дружина подала на розлучення. Таким чином їх шлюб був розірваний в лютому 2005 року місцевим відділом реєстру актів цивільного стану. Незважаючи на те, що він отримав повідомлення про розлучення, він не мав можливості отримати свідоцтво про розірвання шлюбу, оскільки національне законодавство передбачало, що свідоцтво повинне надаватись особисто, але ув’язнені не могли супроводжуватись до відділу реєстру актів цивільного стану для таких цілей.

Як наслідок Чернецький не мав змоги укласти шлюб з його новою обраницею з лютого 2005 року після розлучення до жовтня 2008 року, коли йому вдалося отримати свідоцтво про розлучення у в’язниці після внесення деяких поправок в національне законодавство. Протягом цього періоду Чернецький скаржився до органів влади на відсутність можливості отримати свідоцтво про розлучення.

Влада визнала занепокоєння Чернецького, але повідомила йому про процес внесення поправок в законодавство, а також те, що він міг отримати свідоцтво про розірвання шлюбу після звільнення з в’язниці.

Посилаючись, зокрема, на статтю 12 (право на укладення шлюбу) Європейської конвенції з прав людини Чернецький скаржився на нездатність влади зареєструвати його новий шлюб протягом більш ніж трьох з половиною років під час його ув’язнення.

Порушення статті 12 – у зв’язку з періодом з лютого 2005 року до жовтня 2008 року.

Справедлива сатисфакція: 3000 євро (EUR) (моральна шкода).

1 Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Після подання такого запиту, колегія із п’яти суддів розглядає питання чи, заслуговує справа наступного розгляду. У такому випадку Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо запит про передачу на розгляд відхилений, рішення Палати стане остаточним в той же день. Відповідно до статті 28 Конвенції, рішення, винесені Комітетом, є остаточними.

Після того, як судове рішення стає остаточним, його передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання. Більш докладну інформацію про процес виконання можливо знайти тут: www.coe.int/t/dghl/monitoring/execution

2 Рішення про визнання скарг неприйнятними і рішення про вилучення заяв з реєстру є остаточними.

ТОВ «Фріда», проти України (№. 24003/07)

Компанія-заявник, ТОВ «Фріда», є компанією з обмеженою відповідальністю, яка була заснована в Києві в 2004 році. Справа стосувалася відмови суду розглядати апеляцію заявника з питань права.

Відповідно до угоди, укладеної в квітні 2005 року, компанія-заявник зобов’язалася надавати інформаційно-аналітичні послуги іншій компанії, С.. Відповідно до угоди, яка була додана до іншої угоди в листопаді 2005 року, С. була змушена платити за послуги, які надавала компанія-заявник.

У квітні 2006 року компанія-заявник подала позов до Київського господарського суду з вимогою повернення передбачуваного боргу С., а також сплати штрафи та інші судові видатки. С. подала зустрічний позов у вересні 2006 року з проханням визнати угоду недійсною. Суд частково задовольнив зустрічний позов і відхилив початкову вимогу компанії-заявника.

У жовтні 2006 року компанія-заявник подала апеляцію з питань права до Вищого господарського суду України, але її повернули без розгляду оскільки не був повністю сплачений відповідний судовий збір. Компанія-заявник знову подала апеляцію в листопаді 2006 року з доказами сплати повної вартості судового збору та з проханням продовження крайнього строку, вказаного в супровідному листі з огляду на те, що цей граничний строк закінчився.

Проте Суд не взяв до уваги супровідний лист і виявив, що апеляція з питань права була неприйнятною через відмову подати заяву на продовження крайнього строку. Це рішення було в кінцевому рахунку підтримане в лютому 2007 року Верховним судом.

Посилаючись на статтю 6 § 1 (право на доступ до суду) Європейської конвенції компанія-заявник скаржилася на те, що відмова від апеляційного господарського суду розглянути її апеляцію з питань права неправомірно обмежувала її право на доступ до суду.

Порушення статті 6 § 1 (доступ до суду).

Справедлива сатисфакція: 2000 євро (моральна шкода) і EUR 1000 (видатки і витрати).

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту