Розслідування in absentia: ЄСПЛ звернув увагу на значення дій адвоката за призначенням

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

12 Вересня 2019
|
642
|

рішення ЄСПЛ у справі «Ріццотто проти Італії»

Адвокат, якого через неможливість розшукати підозрюваного призначила держава, оскаржив судове рішення про обрання клієнту запобіжного заходу, але безуспішно. Коли підозрюваний був затриманий, він вже не мав можливості змінити запобіжний захід, бо діяв принцип єдиної апеляції.

Процесуальні гарантії, встановлені статтею 5§4 Конвенції досліджував Європейський суд з прав людини у справі «Ріццотто проти Італії» (заява № 20983/12), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

В рамках кримінального розслідування злочинів, пов’язаних з торгівлею наркотиками, суд ухвалив рішення про тримання під вартою Сальваторе Стефано Ріццотто. Оскільки на той час він переховувався від органів влади, йому було призначено адвоката, який оскаржив рішення про запобіжний захід, але безуспішно.

Пізніше підозрюваного було заарештовано. Коли обраний Ріццотто адвокат подав апеляцію на рішення про досудове ув’язнення, суд її відхилив, оскільки це право вже було використано попереднім адвокатом. Підозрюваний оскаржив цю відмову, але теж безуспішно, оскільки діяв принцип «єдиної апеляції».

Зрештою суд засудив Ріццотто до позбавлення волі та призначив штраф.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5 §4 (право на перегляд законності тримання під вартою без зволікань) він поскаржився до ЄСПЛ на те, що не мав ефективного судового перегляду законності його досудового ув’язнення.

Суд зазначив, що виникало питання стосовно того, чи правова система Італійська надала пану Rizzotto процесуальні гарантії, які відповідають вимогам статті 5§4 Конвенції.

Перш за все, він зазначив, що законодавство Італії дійсно пропонувало можливість оскаржити підстави для рішення про позбавлення свободи за допомогою апеляції відповідно до статті 309 Кримінально-процесуального кодексу. Проте він зазначив, що

У Страсбурзі звернули увагу на те, що апеляція на рішення судді, подана адвокатом за дорученням заявника, була оголошена неприйнятною на підставі того, що аналогічна заява вже була подана офіційно призначеним адвокатом в той час, коли було неможливо встановити місцезнаходження підозрюваного.

Оскільки адвокат, призначений органами влади, вирішив подати апеляцію без відома підзахисного, ЄСПЛ констатував, що пан Ріццотто не мав можливості спілкуватися із призначеним захисником та особисто висувати власні аргументи на підтримку апеляції (а це фундаментальна гарантія, яка випливає зі статті 5§4 Конвенції) , або бути заслуханим в суді.

Крім того, заява про перегляд рішення, яку подав Ріццотто, була відхилена на підставі національного закону без проведення слухання.  Але право затриманого на слухання виникає безпосередньо з Конвенції і не може бути обумовлене особливим запитом затриманого. ЄСПЛ встановив, що заява про скасування рішення щодо тримання під вартою також не складала засіб правового захисту, який відповідає статті 5 §4 Конвенції за обставин справи.

З огляду на обставини справи, Високі судді вирішили, що встановлена процедура в цій частині не відповідає положенням статті 5§4 Конвенції. Суд постановив, що Італія повинна виплатити заявникові 4 000 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Ріццотто проти Італії» (заява № 20983/12) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту