Приватне життя ув’язненого допускає наявність благодійників та інших сторонніх осіб

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

10 Січня 2019
|
356
|

рішення у справі «Казлаускас і Нанартоніс проти Литви»

Позбавлення особи свободи за вчинений злочин виправдовує наявність певних обмежень обсягe реалізації прав людини.  В тому числі, що стосується заборони на отримання благ вільного життя.

Особливості встановлення деяких обмежень і їх правомірність ЄСПЛ розглянув у справі «Казлаускас і Нанартоніс проти Литви» (заяви № 234/15 та № 22357/15), рішення у якій оприлюднено на сайті суду, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Через існуючі національні правила утримання ув’язнених, засудженому не вдалося отримати mp3-плеєр, Його передавала стороння (в розумінні законодавства) людина.

Оскарження до Департаменту пенітенціарних установ та в суді успіху не мало, адже рішення про заборону повністю відповідало нормі щодо обмеження кола осіб, які вправі передавати щось ув’язненим.

Тоді особа звернулася до ЄСПЛ і з посиланням на ст.8  (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поскаржилася, що неможливість отримати передачу від знайомого або благодійника є втручанням в особисте життя.

Представник Уряду наполягав, що обмеження волі спричиняє також обмеження прав на особисте життя, що має законну мету. Зокрема, стає неможливою передача предметів, одержаних злочинним шляхом.

У Страсбурзі погодилися з можливістю встановлення певних заборон, але зауважили, що необхідність мати родичів, аби отримати якесь додаткове благо, не відповідає конвенційним гарантіям.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту