Приватне життя партнера публічної особи: нюанси захисту окреслив ЄСПЛ

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

7 Грудня 2020
|
1 451
|

рішення ЄСПЛ у справі «Дюпате проти Латвії»

Необхідна певна обережність, коли партнер публічної особи привертає увагу засобів масової інформації лише у зв’язку з його або її приватним чи сімейним життям.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Дюпате проти Латвії» (заява № 18068/11), інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

В 2004 році журнал Privātā Dzīve (Приватне життя) опублікував статтю про народження в адвоката Крістін Дюпате дитини, а також розмістив таємно зроблені фотознімки, як вона виходить з лікарні з дитиною і несе дитячі речі до свого автомобіля.

У 2006 році вона звернулася з позовом до суду, стверджуючи про порушення її права на повагу до приватного життя. Суд задовільнив позов, але журнал перевидав статтю разом із заявою про те, що вони не згодні з рішенням суду.

В апеляційному провадженні суд ухвалив рішення проти жінки, звернувши увагу, зокрема, на її статус як партнера публічної особи, ставлення жінки та її партнера до публічності, на те, що фотознімки були зроблені в громадському місці, вони не були принизливими, а також на те, що журналісти не стежили за її повсякденним життям і лише відобразили одну подію. Наступне оскарження успіху не мало.

Тоді К.Дюпате звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), вона стверджувала, що відхилення її скарг на публікацію таємно знятих фото її та її новонародженої дитини порушило її права.

ЄСПЛ підкреслив необхідність встановлення правильного балансу між свободою вираження поглядів і захистом приватного життя. Він зазначив, що новини про приватне життя публічних діячів, як правило, користувалися захистом Конвенції, за винятком того, якщо такі новини були приватними або інтимними та не було інтересу суспільства в їх публікації.

Суд вважав, що не було обґрунтовано, що приватне життя партнера заявниці саме по собі мало значення для громадськості на той час. Проте, інформація про народження дитини потрапляла в публічну сферу і тому мала певне суспільне значення, хоча і менше ніж політичне питання.

Суд погодився з національними судами в тому, що заявниця, як партнер публічної особи, повинна була очікувати на згадку в ЗМІ як про матір дитини. Проте він стверджував, що стаття, про яку йде мова, виходила далеко за межі того, що можливо було обґрунтовано очікувати. Суд наголосив на необхідності певної обережності, коли партнер публічної особи привертає увагу засобів масової інформації лише у зв’язку з його або її приватним чи сімейним життям.

І в цій справі суди не встановили різницю між передачею інформації про народження дитини та публікацією таємно зроблених фотознімків із зображенням заявниці в приватний момент – залишення лікарні після пологів. Суд також встановив, що попередні та наступні виступи заявниці та її партнера у ЗМІ, які могли викликати менше втручання в їх приватне життя, не перетворили народження дитини на публічну подію.

Фотознімки були зроблені таємно в ситуації, яку заявниця практично не могла уникнути – виїзд зі стоянки лікарні – і за нею їхали до її дому. Національні суди не проаналізувати ці фактори. Отже Суд встановив, що, хоча національні суди встановлювали баланс між правом на недоторканність приватного життя заявниці і правом на свободу вираження поглядів журналу, їм не вдалося зробити це в достатній мірі.

Тому мало місце порушення статті 8 Конвенції і Латвія має виплатити заявниці 7 тис. євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Дюпате проти Латвії» (заява № 18068/11) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту