Народження другої дитини ЄСПЛ врахував як підставу для відновлення батьківських прав щодо першої

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

16 Вересня 2019
|
690
|

рішення ЄСПЛ у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії»

Позбавлення батьківських прав було обґрунтоване захистом прав і свобод дитини. Проте національні органи влади не намагалися встановити справжній баланс між інтересами дитини та його біологічною сім’єю та не врахували події у сімейному житті матері, а саме те, що вона тим часом вийшла заміж і народила другу дитину.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Громадянка Норвегії Странд Лоббен, народивши сина, залишила його у сімейному центрі. Через певний час органи соціального захисту надали дозвіл усиновити дитину прийомним батькам, які опікувалися нею протягом трьох років.

Суд установив, що опіка прийомних батьків буде довгостроковою, а біологічна мати отримала право бачитися з дининою не більше чотирьох разів на рік. Згодом жінка взагалі була позбавлена матір батьківських прав. В ході вирішення цього питання було заслухано 21 свідка.  Під час усинувлення була присутня сама Странд Лоббен та її адвокат.

Тим не менше, біологічна мати подала апеляцію. Суд установив, що її ситуація покращилася в деяких сферах – вона вийшла заміж і народила ще одну дитину. Але вона не продемонструвала збільшення співпереживання або покращення розуміння свого сина, який був психологічно вразливим і потребував багато тиші, безпеки і підтримки. Суди врахували, зокрема, три роки контактів, протягом яких дитина не прив’язувалася психологічно зі своєю біологічною матір’ю і навіть була «безутішною» після них, а також безпеку, яку на багато років вперед могли забезпечити його усиновителі, яких дитина вважала батьками.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Странд Лоббен звернулася до ЄСПЛ. Вона скаржилися на рішення національних органів влади про позбавлення батьківських прав і надання дозволу прийомним батькам усиновити її сина.

У рішенні Палати від 30 листопада 2017 року Європейський суд  чотирма голосами проти трьох встановив відсутність порушення статті 8 Конвенції

Палата була переконана в тому, що існували виняткові обставини, які обґрунтовували надання дозволу прийомним батькам усиновити дитину. Загалом національні органи влади, зіткнувшись зі складним та делікатним завданням встановлення балансу між конфліктними інтересами у складній справі, були мотивовані переважаючою вимогою робити те, що було в інтересах дитини.

Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Цим і скористалася заявниця.

Велика Палата виявила, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідало закону і було обґрунтоване захистом здоров’я або моралі та прав і свобод дитини. Проте в процесі національні органи влади не намагалися встановити справжній баланс між інтересами дитини та його біологічною сім’єю і ніколи серйозно не замислювалися над їх возз’єднанням.

Суд зазначив,  зокрема, що рішення переважно було засноване на висновку, що мати не буде в змозі забезпечити дитину належним доглядом.

Серед недоліків, допущених в процесі прийняття рішення, Суд виділив такі.

  1. Надто слабкі контакти між дитиною та її біологічною матір’ю. Вони відбувалися в офісі служби захисту дітей за присутності прийомної матері та наглядача, не були особливо сприятливими для зв’язку. Суди вказали, що контакти мали підтримувати зв’язок, аби дитина знала своє коріння, але ніколи не поставало питання про встановлення стосунків з огляду на можливе повернення під опіку його біологічній матері. Тому було мало доказів, на підставі яких було можливо зробити чіткі висновки щодо здатності біологічної матері піклуватися про дитину.
  2. У провадженні, яке призвело до прийняття рішення, не проводилося перевірки здатності біологічної матері піклуватися про дитину, незважаючи на той факт, що вона вийшла заміж і народила другу дитину.
  3. Суди не в повній мірі врахували особливі потреби вразливої дитини.

На основі цього Суд вважав, що процес прийняття рішень не був проведений в такий спосіб, щоб гарантувати належне врахування всіх поглядів та інтересів заявників. Таким чином, не можна було стверджувати, що процедура супроводжувалася гарантіями, співставними з тяжкістю втручання у приватне та сімейне життя. То ж мало місце порушення статті 8 Конвенції.

Суд постановив, що Норвегія повинна виплатити матері дитини 25 000 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту