Монополія держави на насильство: Україна відповідає і за приватні охоронні фірми

ECHR: Ukrainian Aspect

автор

24 Червня 2019
|
621
|

рішення ЄСПЛ у справі «Чернега та інші проти України» (заява № 74768/10)

Органи влади України не забезпечили мирний характер протестів проти вирубки дерев у громадському парку переважно через нерозуміння ролі і повноважень охоронців та поліції на місці.

Такого висновку дійшов ЄСПЛ у справі «Чернега та інші проти України» (заява № 74768/10), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Протягом трьох місяців 2010 року в парку імені Горького в Харкові відбувалися протести проти вирубки дерев, яка мала відбутися в рамках проекту будівництва дороги. Тоді територія знаходилася під охороною охоронців, найнятих підрядником. Також  були присутні співробітники поліції. Кілька протестувальників було побито невідомими особами, а також представниками охоронної компанії, найнятої підрядником. Деякі були заарештовані під час протестів і були обвинувачені в злісній непокорі поліції за відмову залишити будівельний об’єкт та були засуджені до адміністративного арешту. При цьому ці особи не були присутні на слуханні справи в апеляції.

Протестувальники скаржилися органам влади на те, що під час протестів на них напали робітники і охоронці, а поліція не зробила нічого для їх захисту. Але ані прокуратура, ні поліція не відкрили жодного кримінального провадження.

Тоді протестувальники поскаржилися до ЄСПЛ відповідно до статті 3 (заборона катування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод на те, що вони зазнали жорстокого поводження від охоронців, а держава не захистила їх і не провела розслідування за скаргами.

Також окремі із заявників скаржилися відповідно до ч. 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції на нездатність апеляційного суду забезпечити їх присутність на слуханнях справи по апеляції. Всі заявники скаржилися на порушення їхнього права на свободу зібрань та об’єднань (стаття 11).

У Страсбурзі констатували, що держава могла бути відповідальною за дії охоронців навіть незважаючи на те, що вони були найняті приватною юридичною особою і діяли на основі ліцензії на комерційну охоронну діяльність. Це відбулося тому, що за законом вони були уповноважені використовувати певний рівень примусу і діяти переважно за присутності поліції, яка залишалася здебільшого пасивною під час більшості їх дій.

При цьому прокуратура та поліція замовчували або затримали передачу інформації. Зокрема, постраждалі дізналися про рішення поліції не відкривати кримінальне провадження за заявами про жорстоке поводження лише із зауважень уряду щодо їх справи в ЄСПЛ. Крім того, органи влади не розслідували твердження про присутність на місці зіткнень осіб, які носили значки охорони, але які не були охоронцями, уповноваженими належним чином. Тому Суд дійшов висновку про порушення статті 3 у її процесуальному аспекті стосовно деяких заявників.

Також ЄСПЛ встановив, що органи влади не виконали своїх зобов’язань щодо забезпечення мирного характеру протестів, оскільки вони належним чином не регулювали застосування сили охоронцями, відповідно не організували розподіл праці між ними і поліцією, не дотримувалися правил належної ідентифікації осіб, уповноважених застосовувати силу, та не пояснили, чому поліція не втручалася. Отже, мало місце порушення статті 11.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Чернега та інші проти України» (заява № 74768/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту