Звільнення судді Верховного Суду України Ігоря Самсіна на підставі Закону про очищення влади не було необхідним в демократичному суспільстві ы порушило право на повагу до приватного життя у контексті права на працю.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Самсін проти України» (скарга № 38977/19), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect» з посиланням на ЮП.

16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон про очищення (люстрацію) влади. Він був націлений на подолання негативних явищ у контексті поваги до демократії, верховенства права та прав людини на державній службі, коли Президентом був Віктор Янукович.

Зокрема, Закон передбачав звільнення певних категорій державних службовців:

– які займали свої посади щонайменше рік у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року

– які перебували на посадах з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 р.

Цим особам було заборонено займати посади на державній службі чи в органах місцевого самоврядування протягом десяти років.

У липні 2016 року Ігор Самсін подав до Вищої ради юстиції заяву про відставку з посади судді Верховного Суду України.

Але там вирішили відкласти вирішення цього питання до розгляду заяви Міністерства юстиції про його звільнення за неподання декларації в рамках люстраційних процедур.

Зрештою його було звільнено з посади судді без права на відставку.

І.Самсін звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись зокрема на порушення ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він стверджував, що:

не подав декларацію про люстрацію, оскільки це б неминуче призвело до його звільнення;

він уже був звільнений з посади у Вищій кваліфікаційній комісії суддів у 2014 році відповідно до Закону про відновлення довіри до судової влади;

закон про люстрацію суперечить принципам посткомуністичної люстрації, викладеним у документах Ради Європи, адже передбачає заходи щодо державних службовців без будь-якої оцінки їхньої індивідуальної ролі та поведінки.

У Страсбурзі нагадали про рішення «Полях та інші проти України» (№ 58812/15 та 4 інші),  згідно із яким застосування заходів відповідно до Закону про очищення влади є втручанням у право на повагу до приватного життя. І поєднання звільнення та інших обмежувальних заходів згідно із Законом справило на заявників значний вплив.

Ця позиція є актуальною і у справі І.Самсіна. Фактично питання стояло лише у тому, чи була надана належна індивідуальна оцінка поведінці заявника.

ЄСПЛ, відхилив аргумент Уряду, що індивідуальна оцінка ролі та поведінки І.Самсіна була неможливою, оскільки він не подав декларацію про люстрацію. Бо його діяльність у ВККС у 2010-2014 роках була публічною.

ЄСПЛ підкреслив, що мета усунення тих, хто міг бути пов’язаний з негативними подіями під час мандату попереднього президента, вже була досягнута шляхом впровадження Закону про відновлення довіри до судової влади, адже І.Самсін був звільнений з ВККС і він намагався скористатися своїм правом на відставку як суддя ВСУ.

За відсутності будь-яких доказів правопорушень з боку судді його відставка не заважала реалізації цілям люстрації.

Отже, мало місце порушення статті 8 Конвенції.

Суд постановив, що Україна має виплатити заявнику 5000 євро відшкодування моральної шкоди.