Гендерні квоти у виборчих списках не порушують право чоловіків на вільні вибори

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

21 Грудня 2019
|
826
|

рішення ЄСПЛ у справі «Зевник та інші проти Словенії»

Правила щодо гендерного представництва у партійних виборчих списках допомагали забезпечити демократичну легітимність і були сумісні з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Зевник та інші проти Словенії» (заява № 54893/18), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Дві політичні партії («Нова народна партія Канглераy» та «Голос дітей і сімей») утворили коаліцію для участі у дострокових виборах в парламент і подали списки кандидатів у вісім округів Словенії. Однак виборчі комісії двох округів відхилили списки, оскільки не було дотримано необхідного рівня 35% гендерного представництва.

Представники відхилених списків, які мали шанси бути обраними до парламенту, подали апеляцію до верховного суду. Вони стверджували, що кількість жінок в обох списках перевищувала 35% загальної кількості кандидатів, оскільки ті самі кандидати жіночої статі висували свої кандидатури в більшості виборчих дільниць у відповідних округах. Однак ВС відхилив апеляції, постановивши, що вимога гендерних квот у законі була чіткою і  важливим була кількість фактичних кандидатів, а не той факт, що одна і та ж особа буде виставляти свою кандидатуру в декількох округах. Оскарження цього рішення у конституційному суді також не мало успіху.

Тоді Метка Зевник, Алеш Примч, Франц Канглер (кандидати з відхилених виборчих списків) та дві партії звернулися до Європейського суду з прав людини. Вони, зокрема, скаржилися на порушення статті 3 Протоколу № 1 (право на вільні вибори) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Стверджувалося, що законодавство про гендерне представництво було незрозумілим та неоднозначним.

У Страсбурзі зауважили, що два найвищі національні суди Словенії, посилаючись на дослівне тлумачення закону про вибори та власне прецедентне право постановили, що норми та покарання за їх недотримання були чіткими і передбачуваними. Тож заявники мали можливість передбачити, що результатом може стати відхилення їх списків кандидатів.

Оскільки просування гендерної рівності було однією із цілей серед держав Ради Європи, ЄСПЛ постановив, що втручання, про яке йде мова, переслідувало законну мету зміцнення демократичної легітимності шляхом забезпечення кращого балансу жінок та чоловіків в процесі прийняття політичних рішень.

Також високі судді зазначили, що суди не могли самостійно виключати кандидатів чоловічої статі зі списків або надавати заявникам більше часу для виправлення недоліків. Верховний та конституційний суди виявили, що для вирішення цього питання було потрібно ще раз виконати необхідні виборчі процедури. Проте початкові списки були надані лише за один день до закінчення строку, що означало, що необхідні зміни повинні були бути внесені після цієї дати. Тому у ЄСПЛ визнали, що рішення про заборону виправлень було засноване на законному занепокоєнні щодо забезпечення своєчасного завершення виборчого процесу та дотримання принципу рівного виборчого права.

З урахуванням своїх міркувань у справі та широку свободу дій («межі розсуду»), надану державам під час організації та управління виборчою системою, Суд виявив, що відхилення списків кандидатів було неможливо вважати непропорційним. Таким чином, скарга заявників була явно необґрунтованою і повинна була бути відхилена.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Зевник та інші проти Словенії» (заява № 54893/18) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту