Проведення допиту учасника кримінального провадження у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання, без належного обгрунтування такої анонімності може порушувати право особи на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Васильєв та інші проти Росії» (заява № 38891/08), повідомляє  інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

У 2007 році суд м. Чебоксари визнав п’ять громадян Росії винними у скоєнні злочинів, передбачених ст. 282 (збудження ненависті або ворожнечі) і ст. 282.2 (участь в діяльності організації, щодо якої судом прийнято рішення про заборону в зв’язку з екстремістською діяльністю) Кримінального кодексу РФ  і засудив їх до різних термінів позбавлення волі.

Суд дійшов висновку, що підсудні були членами «Хізб ут-Тахрір» і займалися поширенням ідеології цієї забороненої у країні організації. Обвинувачені своєї провини не визнавали. Однак при проведенні судового розгляду суд допитав ряд свідків, з яких ключовими були дві людини з прихованими особистостями і голосами. Саме вони і дали свідчення про те, що обвинувачені поширювали заборонену літературу.

Оскарження вироків успіху не мало і в лютому 2008 року засуджені звернулися за захистом своїх прав до ЄСПЛ.

Суд у Страсбурзі зазначив, що показання анонімних свідків мали принципове значення з огляду на висунуте обвинувачення. Однак національний суд не обґрунтував належним чином, з яких причин їх особистості і голоси свідків були приховані.

Визнавши порушення права заявників на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ постановив, що сама констатація порушення була достатньою компенсацією моральної шкоди.