Дитині для нормального розвитку потрібно спілкуватися з обома батьками

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

14 Червня 2021
|
1 813
|

рішення ЄСПЛ у справі «Нечай проти Росії»

Суди, встановлюючи графік побачень, не взяли до уваги всі обставини справи і не привели достатні причини для такого серйозного обмеження контактів батька з дочкою, яка мешкає з матір’ю.

Європейський суд з прав людини  ухвалив рішення у справі «Нечай проти Росії» (заява №40639/17), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect» з посиланням на АГ.

У 2007 р Ілля Нечай став проживати з громадянкою Е., яка мала сина від попередніх стосунків, а через рік у пари народилася дочка С. У 2011 році їхні відносини розпалися, обидві дитини залишилися жити з матір’ю. При цьому контакти Нечая з дочкою були утруднені зокрема тим, що Е. у 2012 р переїхала з дітьми з Москви в Казань, а в 2013 р вийшла заміж за громадянина Туреччини і переїхала жити в іншу країну.

Оскільки Нечай не зміг домовитися з Е. щодо порядку зустрічей з дочкою, він звернувся до суду за захистом своїх батьківських прав. У свою чергу Е. подала зустрічний позов з вимогою визначити місце проживання дочки з нею в Туреччині.

У квітні 2013 року суд виніс рішення, яким визначив, що С. повинна проживати з матір’ю, оскільки між ними встановлений ​сильний емоційний зв’язок, дівчинка прив’язана до старшого брата, а Е. забезпечує дитині нормальні умови життя. Суд також визначив, що Нечай може бачитися з дочкою по суботах і неділях непарних місяців за попереднім погодженням з матір’ю дівчинки і в її присутності, а тривалість кожного побачення не повинна перевищувати 4 години. При цьому Е. зобов’язана була повідомити батькові дитини адресу турецької школи і інформувати його про будь-які закордонні поїздки С. Рішення встояло у вищих інстанціях.

У квітні 2014 р Е. і дочка повернулися до Росії, і Нечай відразу ж звернувся в службу судових приставів для виконання судового рішення про порядок побачень, було розпочато виконавче провадження, яке потім було припинено в кінці 2014 року і відновлено знову навесні 2015 року.

В цей же час Е. звернулася до суду з позовом про зміну порядку побачень батька з дочкою. Вона вказала, що Нечай не бачив дівчинку більше двох років і ніколи не намагався відвідати її в Туреччині, тому раніше встановлений судом графік побачень може піддати дитини стресу. У свою чергу Нечай заявив, що мати дівчинки штучно ускладнила його контакти з дитиною і повністю виключила його з будь-якого процесу щодо прийняття рішень щодо виховання С.

У лютому 2015 р регіональний відділ з питань опіки та піклування повідомив батька дитини про майбутнє дослідження відносин С. з батьками в Центрі соціальної допомоги сім’ї та дітям. Оскільки Нечай не був проінформований про дату і час дослідження, а його звернення з цього приводу залишилося без відповіді, він не брав участі в проведенні експертизи. В результаті в експертному висновку Центру зазначалося, що С. хоча і знає батька, але відчуває занепокоєння, говорячи про нього, що він не входить в її близьке родинне коло і не є значимим дорослим в її житті. Таким чином, був зроблений висновок про те, що присутність Іллі Нечая в житті дитини не піде на користь її розумовому розвитку.

Грунтуючись на цьому висновку, в травні 2015 року суд виніс рішення, яким задовольнив вимоги Е. і скоротив тривалість побачень батька з дочкою до 2 годин на суботу або неділю непарних місяців, тобто до 12 годин на рік. У рішенні зазначалося, що дитина не контактувала з батьком тривалий час, С. має тісний емоційний контакт з матір’ю і братом, і Е. створює всі необхідні умови для розвитку дочки. В обґрунтування свого висновку суд послався на свідчення психолога, який відзначив тісний зв’язок між матір’ю і дочкою; представників адміністрації школи, яку відвідувала С., і шкільного батьківського комітету, які повідомили, що Е. ніколи не заперечувала проти спілкування дівчинки з батьком. При цьому суд навів і свідчення психолога, яка ще в 2013 р провела психологічну експертизу, результати якої показали, що Ілля Нечай є хорошим батьком, а його особистість буде стимулювати гармонійний розвиток С. навіть в ситуації конфлікту між ним і її матір’ю, а також що присутність Е. під час побачень батька і доньки не є необхідним.

В апеляційній скарзі Ілля Нечай вимагав проведення нової судово-психологічної експертизи, вказуючи на протиріччя у наявних висновках. Скарга залишилася без задоволення, а рішення першої інстанції було залишено в силі. З 2012 р Ілля Нечай бачив свою дочку двічі.

У скарзі до Європейського Суду Ілля Нечай вказав на порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод у зв’язку з серйозним обмеженням його батьківських прав. На його думку, звівши його право бачитися з рідною донькою до 12 годин на рік, суди фактично зрівняли його статус з незнайомою для неї людиною, що робить неможливим розвиток нормальних сімейних зв’язків між ними. Він додав, що національні суди не вказали в своїх рішеннях на будь-які негативні фактори, що заважають йому бачитися з дочкою (алкогольна, наркотична залежність і т.п.).

Уряд РФ в запереченнях на скаргу вказав, що російські суди всебічно дослідили всі обставини справи і їх висновки були засновані на результатах експертизи, в проведенні якої заявник не брав участі, хоча і був проінформований про неї. Російська сторона додала, що в судовій суперечці Ілля Нечай в майбутньому може звернутися до суду за переглядом частоти і тривалості своїх контактів з дочкою.

Суд вважає, що найкращі інтереси дитини мають вирішальне значення для подібних суперечок і вони в ряді випадків можуть переважати над батьківськими. Мова, зокрема, йде про випадки, коли спілкування з батьком може завдати шкоди дитині.

У справі, що розглядається, пояснив ЄСПЛ, російські суди слідували усталеному в національній практиці підходу щодо захисту інтересів дитини, тому необхідно з’ясувати, чи відповідало втручання держави в права заявника вимогам демократичного суспільства. При цьому Суд підкреслив, що для нормального розвитку дитині слід спілкуватися з обома батьками.

У випадку заявника, зазначається в постанові, суди не досліджували причини відсутності його контакту з дочкою протягом двох з половиною років. Крім того, Суд дійшов висновку, що Ілля Нечай не був проінформований належним чином про майбутню експертизу, а російські суди проігнорували свідчення іншого психолога.

Таким чином, ЄСПЛ виявив порушення ст. 8 Конвенції і присудив заявнику 12,5 тис. євро в якості компенсації моральної шкоди, а також 5,5 тис. Євро на відшкодування судових витрат.

Зінаїда Павлова, АГ

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту