Чи може сепаратизм захищатися Конвенцією?

Avatar
ECHR: Ukrainian Aspect

автор

6 Липня 2021
|
1 387
|

рішення ЄСПЛ у справі «Еркізія Альмандос проти Іспанії»

Сепаратизм – головний біль не лише України, але й Іспанії з її Країною Басків. Держава оцінює діячів, що просувають ідеї відділення як терористів. Але у Страсбурзі «шкідливі» заяви політиків можуть підпадати під демократичні цінності.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Еркізія Альмандос проти Іспанії» (заява № 5869/17), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

У грудні 2008 року Еркізія Альмандос, політичий діяч в одному з крил сепаратистського руху в країні Басків, виступив на церемонії вшанування пам’яті відомого у країні члена терористичної організації ЕТА Аргали.

В травні 2011 року суд визнав чоловіка винним у злочині потурання тероризму, оскільки він захищав терориста, виправдовуючи та обґрунтовуючи його дії.

Суд звернув увагу на те, що Альмандос не обмежився політичною промовою на користь незалежності Країни Басків та соціалізму, але й закликав до «роздумів щодо вибору найбільш відповідного шляху вперед», тобто шляху, який «завдасть найбільше шкоди державі» і поведе «народ до нового демократичного сценарію». Він викрикнув: « Хай живе Аргала» в кінці своєї промови вихваляючи його як терориста. Суд вирішив, що промова слідувала чіткій лінії підтримки конкретних терористичних актів, тим більше, що подія привернула широку увагу ЗМІ і мала високий рівень інтересу суспільства.

Вища інстанція, переглядаючи обвинувальний вирок, зауважила, що Альмандос перевищив межі права на свободу вираження поглядів, оскільки його поведінка складала мову ненависті.

Тоді чоловік звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він стверджував, що його промова була спрямована лише на ініціювання виключно демократичної і мирної процедури забезпечення незалежності Країни Басків.

Суд у Страсбурзі звернув увагу на те, що заявник не діяв як політичний діяч. Коментарі, про які йдеться, стосувалися загального інтересу в контексті іспанського суспільства, особливо Країни Басків. Проте, той факт, що ця тема представляла загальний інтерес, не означав, що право на свободу вираження поглядів у цій сфері є необмеженим.

Тому ЄСПЛ мав вирішити, чи призначене заявникові покарання було можливо описати як пропорційне переслідувані законній меті з урахуванням різних факторів, що характеризують мову ворожнечі, та факту потурання або захисту тероризму.

Заяви були зроблені заявником в напруженому політичному та соціальному контексті. Але чи були вони закликом до насильства або навпаки – захистом від насильства, ненависті чи нетерпимості?

Хоча заявник був головним доповідачем в заході вшанування пам’яті визнаного члена терористичної організації ЕТА, промова в цілому ні прямо, ні побічно не просувала ні використання насильства, ні збройного опору. Заявник прямо рекомендував людям обрати найбільш відповідний шлях до демократичного сценарію. Навіть якщо деякі вирази, могли вважатися неоднозначними, на думку ЄСПЛ, не було підстав робити висновок про те, що заявник мав намір спонукати людей вдаватися до насильства потураючи та вихваляючи насильство.

Що стосується оцінки мови ворожнечі, а саме формулювання коментарів та їх пряма чи непряма здатність призвести до шкідливих наслідків, ЄСПЛ зазначив, що заяви були зроблені усно в рамках заходу, у якому взяли участь прихильники баскського сепаратистського руху, та, за особливих обставин справи, спосіб, в який заявник сформулював свої слова, не був очевидно спрямований на створення негативних наслідків.

Таким чином, з урахуванням всіх відповідних критеріїв в контексті справи Суд не міг погодитися з оцінюванням національного суду, яке призвело до засудження заявника. У світлі обставин, що стосуються оскаржуваної події, промова заявника не мала нічого спільного з «мовою ненависті». Суд не міг дійти висновку, що заявник намагався потурати терористичні акти або прославляти тероризм. Зовсім навпаки: промова, які зачитував заявник, втілювала заклик до роздумів, спрямованих на просування нового шляху до демократії.

Оскільки мало місце порушення статті 10 Конвенції, ЄСПЛ постановив, що Іспанія повинна виплатити заявникові 6 000 євро  відшкодування матеріальної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Еркізія Альмандос проти Іспанії» (заява № 5869/17), у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту