Практика ЄСПЛ. Український аспект

Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6.

При оцінці справедливості провадження слід враховувати якість доказів, включаючи те, чи були обставини, за яких вони були отримані, такими, що ставлять під сумнів їх достовірність або точність.

Суперечливі приписи українських судів у визначенні юрисдикції по справі, у разі якщо це призвело до неможливості розгляду зазначеної справи по суті, прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя.

Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення та захисту на рівних умовах. Але ця гарантія п. “d” ч. 3 ст. 6 має певні особливості реалізації щодо понятих.

Одним із найефективніших способів викриття корупційних схем не тільки в Україні, а й за кордоном є повідомлення про вимагання хабара. Далі зібрати доказову базу для оформлення обвинувачення видається справою техніки.

У випадках, коли докази приховано від захисту на підставі публічного інтересу, ЄСПЛ не повинен вирішувати, чи було таке нерозголошення гостро необхідним, оскільки, як правило, національним судам необхідно оцінювати докази, що надходять до них.

Право на змагальний судовий процес у кримінальній справі означає, що і обвинувачення, і захист повинні мати можливість ознайомитись із матеріалами і прокоментувати зауваження та докази, подані іншою стороною.

Свобода віросповідання не допускає надання державою переваг одній церкві та утиск у реалізації прав іншій.

Позбавлення особи свободи за вчинений злочин виправдовує наявність певних обмежень обсягe реалізації прав людини. В тому числі, що стосується заборони на отримання благ вільного життя.