Практика ЄСПЛ. Український аспект

Усіх шукачів правди в Європейському суді з прав людини невдовзі чекають процедурні зміни. Вже з 2019 року розгляду скарги палатою суддів повинна передувати спроба мирного врегулювання сторонами спору. Хто від цього виграє?

Велика палата ЄСПЛ винесла рішення у справі «Олексій Навальний проти Росії», визнавши порушення статті 18 (межі застосування обмежень прав) Конвенції. Цю статтю вважають найзагадковішою нормою акта.

Перипетії, що розгорнулися навколо однієї з найвеличніших пам’яток архітектурного мистецтва Києва — Андріївської церкви, змушують укотре переглядати прецеденти в подібних справах. Хоча її передання в користування Вселенському патріархату й не змінює режиму права власності на сакральну будівлю, це може закінчитися для України не зовсім добре.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика ЄСПЛ є джерелом права для українських судів. Тому у разі введення Радою національної безпеки і оборони України санкцій проти телеканалів NewsOne та 112, їх оскарження в храмах Феміди буде відбуватися за правилами Страсбургу.

Питання можливості оскарження повідомлення про підозру дотепер є актуальним. Адже дію нововведень, що допускають таке оскарження, пов’язано з моментом реєстрації самого правопорушення. Чи узгоджується така умова з принципами кримінального процесу та європейськими гарантіями?

Верховний Суд може звернутися до ЄСПЛ з проханням про надання консультативного висновку у справах, що перебувають у його провадженні.

Тероризм і відповідальність осіб, з ним пов’язаних, завжди були в центрі уваги світової громадськості. В умовах, коли карта світу дедалі більше полум’яніє гарячими точками, це питання набуває особливого значення. І воно не могло пройти повз увагу Європейського суду з прав людини.

Європейські стандарти вимагають від судів активнішої позиції в протидії жорстокому поводженню з людьми. Адже саме суд є найбільш дієвим засобом захисту прав і свобод людини. Проаналізуємо, які дії або умови тримання за ґратами розцінюються судами як катування.

Законодавство Азербайджану забороняє юристам брати участь у судових процесах без членства в адвокатській лізі. Виявилося, що тих, хто висловлює претензії до системи, можуть туди й не прийняти. ЄСПЛ визнав неможливість такої дискримінації через вираження власних поглядів.