Практика ЄСПЛ. Український аспект

Питання введення у Європі сертифікатів COVID-вакцинації обов’язково стане предметом вивчення у Європейському суді з прав людини.

У Страсбурзі виділили нову субкатегорію справ, позиція суду за якими, на думку ЄСПЛ, має особливе значення для розвитку системи захисту прав людини і тлумачення Конвенції.

Коли суди відмовляються від розгляду спору, посилаючись на відсутність територіальної юрисдикції, людина не має можливості реалізувати своє право на доступ до суду.

Спеціальна конкурсна комісія проведе конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України.

Рішення Європейського суду з прав людини про тимчасові заходи у справі російського опозиціонера Олексія Навального вибивається із загальної практики застосування правила 39 Регламенту. У РФ вже заявили про неможливість його виконання.

Вибивання зізнання в участі у незаконних збройних формуваннях, а також небажання влади розслідувати інцидент, порушило ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відсутність коштів у бюджеті не є підставою для виконання позитивних зобов’язань держави стосовно своїх громадян, особливо коли йдеться про загрозу життю.

Із 86 рішень, які за 2020 рік Європейський суд з прав людини ухвалив проти України, у 82 справах (95,3% випадків) констатувалося бодай одне порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання державами-членами рішень Європейського суду з прав людини є не люб’язним проханням, а обов’язковою законодавчою вимогою.